Три роки трагедії в Оленівці: Україна вперше вшанувала пам’ять загиблих у полоні

28 липня 2025 року Україна вперше відзначає новий пам’ятний день — День вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. Дата приурочена до трагічних подій у Волноваській виправній колонії №120 в селищі Оленівка, де в ніч з 28 на 29 липня 2022 року загинули десятки українських військовополонених.

Постановою Верховної Ради України встановлено цей пам’ятний день як нагадування про трагічні події, що відбуваються під час повномасштабної агресії Росії проти України.

Що сталося в Оленівці

У ніч з 28 на 29 липня 2022 року російські війська здійснили напад проти українських військовополонених — захисників «Азовсталі» в Маріуполі. Напередодні трагедії 198 бійців полку «Азов» були переведені в окремий барак Волноваської виправної колонії № 120 в селищі Молодіжному Оленівської селищної ради.

Ввечері 28 липня наглядачі змусили всіх зайти всередину бараку. Близько 23:45 пролунали два вибухи, які спричинили пожежу. За офіційними даними, 47 українських захисників загинули одразу, шестеро згодом померли від втрати крові. Понад 130 військовополонених отримали важкі поранення.

Кілька годин росіяни не допускали до поранених медиків та швидкої допомоги. Лише близько п’ятої ранку було дозволено евакуацію.

Міжнародний правовий контекст

Наприкінці 2024 року Українська Гельсінська спілка з прав людини разом з іншими правозахисними організаціями — Медійною ініціативою за права людини та Центром громадянських свобод — і за підтримки Офісу Генерального прокурора направила до Міжнародного кримінального суду повідомлення щодо серйозних порушень Женевської конвенції про поводження з військовополоненими з боку Російської Федерації.

«В грудні минулого 2024 року ми спільно зі Спільнотою Оленівки, з партнерськими організаціями підготували дуже чіткий юридичний матеріал, який був поданням міжнародний кримінальний суд», — розповів Олександр Павліченко в ефірі телеканалу Прямий.

У цій справі можна виділити два рівні злочинців. Перший — це вище керівництво, яке планувало і віддавало наказ на здійснення терористичного акту. Другий — виконавці, адже за приблизними підрахунками не менше 20-25 осіб були долучені до реалізації цього злочину.

Перспективи правосуддя

Міжнародний кримінальний суд уже працює за двома провадженнями щодо дій Росії в Україні. Перше стосується викрадення українських дітей, друге — обстрілів об’єктів критичної інфраструктури. Загалом видано п’ять ордерів на арешт, проте справи не рухаються далі, оскільки МКС не здійснює розгляд справ заочно.

«Перспективи в нас — це можливе створення цього ж самого спеціального трибуналу з питань злочинної агресії Російської Федерації, але, знов-таки, його ефективність буде визначатися ще результатами цієї війни», — пояснив Павліченко.

Планується притягнути до відповідальності від 20 до 40 представників вищого воєнно-політичного керівництва Російської Федерації, проте це буде ефективно лише в разі, коли Росія погодиться повернутися в правове поле міжнародного права.

Системні порушення

За даними Офісу Генерального прокурора України, порушення проти українських військовополонених і цивільних мають системний характер:

• Понад 11 000 осіб були незаконно утримувані в місцях несвободи
• Визнано потерпілими понад 5 000 військових та понад 5 600 цивільних
• Повідомлено про підозру 534 особам
• До суду скеровано обвинувальні акти щодо 365 осіб
• 117 осіб засуджено

На тимчасово окупованих територіях та в Росії виявлено 176 стаціонарних місць несвободи та понад 120 тимчасових точок утримання. Затриманих там піддавали катуванням: били, застосовували електрошок, натравлювали службових собак, душили, підвішували, імітували страту, вдавалися до сексуального насильства.

Значення пам’ятного дня

Встановлення Дня вшанування пам’яті на державному рівні має важливе символічне значення. Цей день демонструє вдячність до героїзму українських захисників, увічнює їхню громадянську відвагу та самовідданість.

Трагедія в Оленівці стала кричущим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, яке регламентує гуманне поводження з військовополоненими. Росія, як держава, що утримувала полонених, була зобов’язана гарантувати їхню безпеку та життя. Україна продовжує наполягати на міжнародному розслідуванні цих подій та притягненні винних до відповідальності. 

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber