Тернопольські міліціонери побили журналіста. Як відреагує прокуратура? - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Тернопольські міліціонери побили журналіста. Як відреагує прокуратура?

Новина

Фото Ігора Сцібайла після зустрічі з “правоохоронцями”

Прокурору Тернопільської області
П. Ю.В. Голубу
Кореспондента газети «Точка опори»
Сцібайла Ігора Богдановича
проживаючого у м.Тернополі
вул.Дружби 13/8 тел.53-96-38

ЗАЯВА

Прошу Вас вжити заходів прокурорского реагування щодо грубого порушення прав людини у м.Тернополі з боку працівників міліції до працівника засобів масової інформації.

Так з 19 на 20 жовтня, близько 2 години, я знаходився у молодіжному центрі «Лас Вегас». Зробивши зауваження молодим особам про їхню неправельну поведінку, з ними зав’язався словесний конфлікт. До мене підійшли дві особи в штацькому, напевно знайомі підлітків, не представившись, заломали руки і вивели мене на вулицю. Вони були в нетверезому стані. Там, один з них пред’явив посвідчення оперуповноваженого карного розшуку Олега Могили, другий працівник не представився, знаю що звати його Тарас. Я пред’явив їм посвідчення працівника засобу масової інформації кореспондента Всеукраїнської газети «Точка ОПОРИ», пояснив що знаходжусь на роботі і збираю інформацію для запланованої статті,

також мною їм було пред’явлено посвідчення голови Тернопільського осередку міжнародної громадської організації Міжнародний антикримінальний і антитерористичний комітет, члени якого знаходяться під захистом МААК, WAAF і міжнародного законодавства, на що я наголошував їм.

Після перегляду моїх документів вони відреагували ворожо, не віддали мені посвідчення, хоча я просив їх про це. Потім насильно, наносячи удари, закрутили руки і відвели у МВМ №2, яке знаходиться неподалік «Лас-Вегасу». Після освідчення, уже у відділенні, один з працівників міліції, які мене затримували (Тарас) найбільше бив мене руками й ногами у різні частини тіла, особливо по голові. Побої є зафіксовані у судово-медичній експертизі на вул.Острозького. На даний час в мене поганий стан здоров’я, крутиться голова, запаморочення, з чим після подачі цього документа звертаюсь у лікарню.

У відділенні того дня чергували сержанти п.Сухарський С.М. та п. Ліхачевський, вони не зашкодили тому безчинству яке відбувалось по відношенню до мене у відділенні, хоча були свідками усього. Лише п.Сухарський, коли я вже достатньо був побитий, сказав Тарасу (прізвища не знаю), який мене бив, що з нього вже досить. У відділенні в цей час також знаходилось декілька дівчат, знайомих п.Могили та Тараса та затримані хлопці , які бачили безчинство міліціонерів по відношенню до мене. Потім у мене вилучили усі речі, не склавши при мені жодного протоколу, помістили у камеру до ранку.

Серед вилученого, з цінних речей в мене були два мобільних телефони: SONY ERICSSON та NOKIA, МР3 –плеєр, гаманець з банківськими картками, та готівкою 451 гривня, також у гаманці знаходились посвідчення члена Національної спілки журналістів та Незалежної медіа-профспілки України. Перед дев’ятою годиною ранку 20.10.2007р, коли я почав стукати у двері та просити відпустити мене, оскільки на 09.00 я мав бути, як кореспондент на Міжнародному турнірі з вільної боротьби «Тернове поле-2007», двері відчинив капітан Кравчук. Коли я запитав його, за що мене тримають, він сказав що за підробку документів, оскільки всі мої посвідчення є фальшиві. Я сказав, що це неправда, і щоб мене відпустили він сам наніс мені удар в груди рукою, і сказав: «сиди тихенько, доки не получив ще».

На запитання як його прізвище, він відповів –Пушкін (його прізвище я взнав пізніше у начальника першого відділу міліції – п. Кравчук).

Близько 11.30 мене випустили з камери, віддаючи усі мої речі, я помітив, що не вистачає мого робочого мобільного телефону NOKIА з номером LIFE 8063 316 15 15 на рахунку якого було ще 70 гривень (зараз номер уже поновлений, але на ньому залишилось 5 грн.70 коп), також у гаманці не вистачало 300 гривень готівки. На прохання повернути відсутні речі, працівники міліції сказали, що їх не було, і попросили розписатись у протоколі повернення речей, який з ранку вже з відкись з’явився. Я відмовив їм у підписі, вимагаючи повернути відсутнє. п.Могила сказав, що везе мене у МВМ №1 і відвів мене до якогось неслужбового власного автомобіля, де за кермом сидів його знайомий, якого він попрохав відвести його з затриманим на вул.Коновальця до відділення. На моє запитання чому він так чинить, оскільки це є порушенням, він відповів, що так треба. У МВМ№1 я зустрівся з начальником паном Лукою, який відпустив мене з відділення, де мене чекав мій товариш Агаєв Ельмар, який може засвідчити, що з відділення я вийшов побитий.

Вважаю неприпустимими усі безчинні дії працівників міліції по відношенню до представників медіа та громадськості, наголошую на розслідуванні грубого порушення прав людини в Україні і прошу заходів прокурорського реагування щодо вищевикладених свідчень.

20.10.2007р. Сцібайло І.Б.