Спадщина в окупації: чому українці не можуть оформити своє майно

Проблема оформлення спадщини на тимчасово окупованих територіях загострилася після того, як уряд почав обговорювати компенсації за втрачене житло. Але люди стикаються з системними бар’єрами — від неможливості довести смерть родича до астрономічних цін на нотаріальні послуги.

Сергій Бізденежний, координатор громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у Запоріжжі, розповідає: за останній рік вони отримали понад 50 звернень, пов’язаних зі спадщиною та правом власності на житло з окупованих територій. І це лише одна приймальня в одному місті.

Хто звертається за допомогою

Найбільше запитів надходить від людей із Пологівського району Запорізької області та міст Пологи, Токмак, Мелітополь, Бердянськ та їхніх районів. Усі ці населені пункти перебувають під тимчасовою окупацією.

— Люди почали активніше дбати про документи, оскільки розуміють: коли відкриється механізм компенсації за втрачене житло в окупації, використовуватимуться дані з реєстрів прав на нерухомість. А там даних або немає, або вони неактуальні, — пояснює Сергій.

Проблема особливо гостра в сільській місцевості, де традиційно люди рідко оформлювали спадщину офіційно — просто продовжували жити в домівці померлого родича. Тепер це стало критичною перешкодою.

Перший бар’єр: як довести смерть родича

Найскладніше питання — доведення факту смерті спадкодавця. За українським законодавством, будь-які документи, видані окупаційною адміністрацією Росії, не визнаються. Свідоцтво про смерть з окупації юридично нечинне.

Людям доводиться звертатися до суду з заявою про встановлення факту смерті. Але як довести те, що відбулося на непідконтрольній території?

— Часто виникають ситуації, коли людина має відомості про те, що спадкодавець помер, навіть має фото свідоцтва про смерть з окупації, але довідки про причини смерті немає, — розповідає координатор. — Запросити двох свідків неможливо — вони залишилися на тій території і не можуть приїхати.

Комунікація з окупованими територіями надзвичайно утруднена: блокуються месенджери, інтернет нестабільний, отримати будь-які письмові підтвердження практично неможливо.

У найгіршому випадку людина має лише повідомлення від сусіда чи родича про смерть, але жодних документів. Тоді успадкування стає неможливим.

Що приймають суди

Попри формальні вимоги, судова практика поступово стає гуманнішою.

— Суди позитивно ставляться до хоча б яких доказів, — каже Сергій. — Тому що людина об’єктивно не має можливості надати більше.

Як докази можуть прийняти:

• Фотокопію свідоцтва про смерть з окупації;
• Письмові пояснення від двох і більше свідків;
• У кращому випадку — фотолисти від сусідів із зазначенням їхніх паспортних даних.

Є позитивні приклади, коли заяву задовольняли навіть на підставі лише свідоцтва про смерть і пояснень одного свідка.

Судді враховують практику Європейського суду з прав людини, яка наголошує: якщо людина не має можливості надати докази через об’єктивні обставини, це питання до держави, а не до громадянина.

Другий бар’єр: документи на нерухомість

Навіть після встановлення факту смерті виникає наступна проблема — відсутність правовстановлюючих документів на житло.

— Часто цих документів немає взагалі, — зазначає Бізденежний. — Тому успадкування можливе лише через ще один судовий процес — про визнання права власності у порядку спадкування.

Документи, що залишилися в окупації, недоступні. Люди їхали в евакуацію, не думаючи про папери. Тепер їх неможливо отримати.

Третій бар’єр: ціни, непідйомні для ВПО

Навіть якщо всі юридичні питання вирішені, виникає фінансова проблема. Якщо розглянути тарифи на нотаріальні послуги у Запоріжжі та області:

• Відкриття спадкової справи — 2500–3500 гривень;
• Свідоцтво про спадщину — 8500 гривень за один документ;
• Кожен нотаріальний запит до реєстрів — 300 гривень.

Загалом оформлення спадщини обходиться в 10–12 тисяч гривень.

— Як внутрішньо переміщена особа може сплатити ці кошти, коли живе на державну допомогу 2000 гривень на місяць? — запитує Сергій. — Те саме з пенсіонерами на мінімальній пенсії.

Громадська приймальня намагається комунікувати з місцевими фондами, щоб ті надавали фінансову допомогу клієнтам. Але можливості обмежені, особливо після скорочення грантового фінансування неурядових організацій.

Що робить приймальня

УГСПЛ у Запоріжжі надає комплексний супровід:

• Складає заяви та позови до суду
• Допомагає збирати документи
• Фіксує пояснення свідків (закон про адвокатуру дає таке право)
• Шукає фінансування для оплати нотаріальних послуг
• Комунікує з евакуйованими органами місцевого самоврядування з окупованих територій для отримання документів

— Клієнти очікують не просто консультацій, а повного правового супроводу, — зазначає координатор. — У ВПО багато життєвих проблем, пов’язаних з облаштуванням з нуля на новому місці. Вони не мають часу і сил самі ходити по інстанціях.

Чому оформлення спадщини є терміновим?

Якщо не оформити спадщину вчасно, наслідки будуть серйозними:

• Доведеться оформляти через суд з позовом про поновлення строків
• Неможливо отримати компенсацію за втрачене житло в окупації
• Існує ризик втрати права власності через дії окупаційної влади

— Коли відкриється механізм компенсації, люди масово звертатимуться з заявами до суду і намагатимуться все вирішити в екстреному порядку. Але через навантаження це триватиме дуже довго, — попереджає Сергій.

Окупаційна влада активно націоналізує житло, особливо власників, які не проживають на місці. Хоча українці вже спокійніше до цього ставляться, розуміючи, що повернення неможливе, вони дбають про документи для майбутньої компенсації.

Що потрібно змінити

За словами правозахисника, найбільше бракує трьох речей:

1. Зміни щодо доказування

Евакуйовані органи місцевого самоврядування мали б мати зобов’язання надавати докази подій на їхній території. Або суд міг би витребовувати докази самостійно, знімаючи тягар з людей.

2. Пільги для ВПО на нотаріальні послуги

У державних нотаріальних конторах внутрішньо переміщені особи мали б платити символічну суму, наприклад, лише за бланк (40 гривень), а не повну вартість послуг.

3. Запуск механізму компенсацій

— Держава може вже зараз, не чекаючи деокупації, розпочати процес компенсації за втрачене житло за аналогією з порядком видачі житлових сертифікатів. Ця діяльність вкрай запитувана людьми, які через війну та окупацію змушені були покинути свої домівки, — підсумовує Сергій Бізденежний.

Поради тим, хто опинився в подібній ситуації

• Дбайте про документи і їхню чистоту;
• Скануйте всі важливі папери, щоб вони були доступні в разі втрати оригіналів;
• Не відкладайте оформлення спадщини — чим далі, тим складніше;
• Звертайтеся по правову допомогу до громадських організацій;
• Збирайте будь-які докази: листування, фото документів, контакти свідків.

Війна створила безпрецедентну ситуацію, коли тисячі українців фізично не можуть оформити спадщину через окупацію територій. Але життя продовжується, і людям потрібна юридична визначеність — особливо з огляду на майбутні компенсації за втрачене майно.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом».

Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».