Публікація

Ризикнули і виїхали: страх залишитися без гемодіалізу допоміг подружжю втекти від окупантів

Рятуватись від окупантів подружжю луганчан довелось двічі. У 2014 році вони перебрались до Чернігова: влаштувались на роботу, орендували житло. Чоловік отримував підтримуюче лікування  – гемодіаліз. Після повномасштабного вторгнення парі довелось покинути і це місто. Своєю історією родина поділилась із фахівцями Черкаського правозахисного центру. Документатор воєнних злочинів та координатор Черкаської приймальні УГСПЛ Тарас Щербатюк записав свідчення в межах ініціативи «Трибунал для Путіна», які опублікувало видання «Нова доба».

До 2014 року Ніна (з питань безпеки ім’я героїні змінено) з чоловіком проживали у Луганську. Там вона працювала у Антимонопольному комітеті, який розташовувався в одному з приміщень Луганської ОДА, а чоловік, власне, в одному з відділів облдержадміністрації. Саме тому подружжя на власні очі бачило, як росіяни проводили свій псевдореферендум. 

За словами Ніни, бюлетені для псевдо голосування друкували на тому ж поверсі, де розташовувались кабінети працівників Антимонопольного комітету. Жінка згадує, що з часом її та колег перестали допускати до робочих місць. 

Влітку 2014-го року чоловік залишився у Луганську, а Ніна пішла у відпустку: поїхала з батьками на дачу у село Лисе. Згадує, що там опинились на лінії зіткнення. В сусідньому населеному пункті відбувся великий танковий бій. 

– В нашому селі не було магазину, а в сусіднє, щоб купити продукти, нас не випускали. Взагалі там постійно патрулювали люди, вбрані у камуфляж: це були або калмики чи буряти, або кавказці. Вони ходили по подвір’ях, шукали транспорт і в декого його забирали, – розповіла луганчанка. 

До Луганська жінка повернулася з батьками восени. Каже, що на зворотному шляху росіяни їх ледь не розстріляли, оскільки вони не чули криків зупинитись. В місті було неспокійно, роботи не було. Чоловік Ніни, який з 2013 року перебував на гемодіалізі, на той момент вже евакуювався до Чернігова і отримував там необхідне лікування. Це місто і стало новим домом для подружжя. Але після повномасштабного вторгнення їм знову довелось пережити усі жахи війни. 

Росіяни завдавали артилерійських та авіаційних ударів. В Чернігові не працювали магазини, громадський транспорт. Не було ні зв’язку, ні води. Багато містян готували їжу на багатті у дворах, копали вбиральні на вулиці, оскільки каналізація у багатоквартирних будинках також не працювала. 

Ілюстративне фото. Джерело: depositphotos.com
Чернігів. Ілюстративне фото. Джерело: depositphotos.com

Найстрашніше ж для родини було втратити гемодіаліз. До вторгнення чоловік Ніни отримував підтримуючу процеуру тричі на тиждень. 

– Через те, що зникало світло, апарати зупинялись. Було не зрозуміло чи отримаєш ти гемодіаліз наступного разу чи ні. Якщо один раз пропустиш, то ще можна жити. А вже два пропуски – ризиковано для здоров’я. Ще перший тиждень після вторгнення наша гемодіалізна працювала, а потім стало зрозуміло, що потрібно виїздити. Не розумію, як без гемодіалізу виживали ті пацієнти, які опинились в окупації, – розповів чоловік Ніни. 

Попри величезний ризик для життя, подружжя вирішило їхати з міста на власному авто. Дорога була дуже складною і небезпечною. Ніна з чоловіком бачили руйнування та жертв росіян. 

У пошуках рятівного гемодіалізу подружжю довелось кілька разів змінювати своє місце перебування в межах центральних областей України. З рештою оселились у Черкасах. 

Фахівці Черкаської приймальні УГСПЛ неодноразово допомагали подружжю луганчан. Юристи склали для переселенців, яких місцева влада спробувала виселити з наданого гуртожитку, колективний лист-звернення. Нині ж юристи супроводжують у суді тих переселенців, які вимагають повернути їм скасовану допомогу на проживання

Якщо ви теж є свідком чи жертвою воєнного злочину РФ, повідомте про це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й правозахисники з вами зв’яжуться. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі та покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, у рамках ініціативи Т4Р, задокументовано понад 56 тисяч воєнних злочинів Росії проти України. Усі дані документатори вносять у загальну базу, яка оновлюється щодня.

Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.


Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій Twitter Youtube

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: