Плейлист вбивць: як ноти ховають звуки катувань
У стінах Мелітопольського КПЗ лунає гучна музика та болісні стогони. Гучною музикою російські військові намагаються...
26 April 2024
09.11.2023
Рятуватись від окупантів подружжю луганчан довелось двічі. У 2014 році вони перебрались до Чернігова: влаштувались на роботу, орендували житло. Чоловік отримував підтримуюче лікування – гемодіаліз. Після повномасштабного вторгнення парі довелось покинути і це місто. Своєю історією родина поділилась із фахівцями Черкаського правозахисного центру. Документатор воєнних злочинів та координатор Черкаської приймальні УГСПЛ Тарас Щербатюк записав свідчення в межах ініціативи «Трибунал для Путіна», які опублікувало видання «Нова доба».
До 2014 року Ніна (з питань безпеки ім’я героїні змінено) з чоловіком проживали у Луганську. Там вона працювала у Антимонопольному комітеті, який розташовувався в одному з приміщень Луганської ОДА, а чоловік, власне, в одному з відділів облдержадміністрації. Саме тому подружжя на власні очі бачило, як росіяни проводили свій псевдореферендум.
За словами Ніни, бюлетені для псевдо голосування друкували на тому ж поверсі, де розташовувались кабінети працівників Антимонопольного комітету. Жінка згадує, що з часом її та колег перестали допускати до робочих місць.
Влітку 2014-го року чоловік залишився у Луганську, а Ніна пішла у відпустку: поїхала з батьками на дачу у село Лисе. Згадує, що там опинились на лінії зіткнення. В сусідньому населеному пункті відбувся великий танковий бій.
– В нашому селі не було магазину, а в сусіднє, щоб купити продукти, нас не випускали. Взагалі там постійно патрулювали люди, вбрані у камуфляж: це були або калмики чи буряти, або кавказці. Вони ходили по подвір’ях, шукали транспорт і в декого його забирали, – розповіла луганчанка.
До Луганська жінка повернулася з батьками восени. Каже, що на зворотному шляху росіяни їх ледь не розстріляли, оскільки вони не чули криків зупинитись. В місті було неспокійно, роботи не було. Чоловік Ніни, який з 2013 року перебував на гемодіалізі, на той момент вже евакуювався до Чернігова і отримував там необхідне лікування. Це місто і стало новим домом для подружжя. Але після повномасштабного вторгнення їм знову довелось пережити усі жахи війни.
Росіяни завдавали артилерійських та авіаційних ударів. В Чернігові не працювали магазини, громадський транспорт. Не було ні зв’язку, ні води. Багато містян готували їжу на багатті у дворах, копали вбиральні на вулиці, оскільки каналізація у багатоквартирних будинках також не працювала.
Найстрашніше ж для родини було втратити гемодіаліз. До вторгнення чоловік Ніни отримував підтримуючу процеуру тричі на тиждень.
– Через те, що зникало світло, апарати зупинялись. Було не зрозуміло чи отримаєш ти гемодіаліз наступного разу чи ні. Якщо один раз пропустиш, то ще можна жити. А вже два пропуски – ризиковано для здоров’я. Ще перший тиждень після вторгнення наша гемодіалізна працювала, а потім стало зрозуміло, що потрібно виїздити. Не розумію, як без гемодіалізу виживали ті пацієнти, які опинились в окупації, – розповів чоловік Ніни.
Попри величезний ризик для життя, подружжя вирішило їхати з міста на власному авто. Дорога була дуже складною і небезпечною. Ніна з чоловіком бачили руйнування та жертв росіян.
У пошуках рятівного гемодіалізу подружжю довелось кілька разів змінювати своє місце перебування в межах центральних областей України. З рештою оселились у Черкасах.
Фахівці Черкаської приймальні УГСПЛ неодноразово допомагали подружжю луганчан. Юристи склали для переселенців, яких місцева влада спробувала виселити з наданого гуртожитку, колективний лист-звернення. Нині ж юристи супроводжують у суді тих переселенців, які вимагають повернути їм скасовану допомогу на проживання
Якщо ви теж є свідком чи жертвою воєнного злочину РФ, повідомте про це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й правозахисники з вами зв’яжуться. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі та покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, у рамках ініціативи Т4Р, задокументовано понад 56 тисяч воєнних злочинів Росії проти України. Усі дані документатори вносять у загальну базу, яка оновлюється щодня.
Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
У стінах Мелітопольського КПЗ лунає гучна музика та болісні стогони. Гучною музикою російські військові намагаються...
26 April 2024
Обмеження консульських послуг для чоловіків призовного віку за кордоном не вплине на темпи мобілізації в...
24 April 2024
До юристів громадських приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини часто звертаються родини загиблих військових,...
23 April 2024
Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті свій перший візит на цій посаді здійснив...
23 April 2024