Російський уряд подав до Держдуми постанову про вихід з Європейської конвенції проти катувань. Тепер документ має внести на розгляд парламенту Володимир Путін.
За даними місії ООН з прав людини в Україні, майже 90% українців, які перебували в російському полоні, зазнали катування. Їх морили голодом, не надавали медичної допомоги та всіляко принижували.
Чи змінює щось для українських військовополонених цей крок Росії та чи вплине він на реальну ситуацію — розповідала Олена Куваєва, юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, в ефірі Lviv Media.
Держави ж, у свою чергу, зобов’язуються співпрацювати з Комітетом, надавати йому вільний доступ до місць позбавлення волі і усіляко сприяти його діяльності. Однак, попри паперові зобов’язання, військові та силовики РФ застосовують тортури масово й регулярно — про це свідчать сотні звітів правозахисників, інтерв’ю звільнених з полону та журналістські розслідування.
«Протягом тривалого часу для Російської Федерації ця конвенція мала скоріше формальний характер, вона просто існувала. Але й не виконувалася — ані в частині незастосування катувань, ані в частині доступу комітету до місць несвободи», — пояснює Олена Куваєва.
А особливо контраверсійним залишалась участь Росії в Конвенції з огляду на виключення її з Ради Європи і те, що фактично з вересня 2022 року на неї не поширювались зобов’язання за Конвенцією про захист прав та основоположних свобод, на підтримку положень якої і була укладена Європейська конвенція проти катувань.
Фактично моніторинги європейського комітету не здійснювалися з 2022 року. У 2024 році комітет офіційно заявив, що Росія не співпрацює та не надає доступу до місць ув’язнення.
Що втрачає світ
Європейська конвенція передбачала створення спеціального комітету із запобігання тортурам, який мав право відвідувати місця несвободи, проводити моніторинги та публікувати звіти. Після виходу Росії з конвенції комітет остаточно втратить повноваження здійснювати такі перевірки.
«Це більше було про репутаційні ризики. Звіти комітету, оскільки він має унікальну методологію та проводить ґрунтовний аналіз, часто виступали доказами в тих чи інших справах, зокрема, у ЄСПЛ», — зазначає експертка.
Олена Куваєва, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ
Важливо розрізняти дві конвенції: Європейську про запобігання катуванням та Конвенцію ООН проти катувань. Саме остання передбачає процедуру подання індивідуальних скарг до Комітету ООН проти катувань. Механізми ООН залишаються чинними, тож можливість подавати індивідуальні скарги зберігається.
«На превелике щастя, механізми ООН та інші міжнародні засоби захисту залишаються чинними», — наголошує Олена Куваєва. Це означає, що постраждалі не втрачають повністю доступу до міжнародних механізмів захисту.
Масштаби проблеми
За даними місії ООН з прав людини в Україні, майже 90% українців, які перебували в російському полоні, зазнали катування. Їх морили голодом, не надавали медичної допомоги та всіляко принижували.
Офіс Генерального прокурора України повідомив, що на окупованих територіях і в самій Росії виявлено 176 стаціонарних місць несвободи та понад 120 тимчасових транзитних точок, де утримують і катують українських полонених.
Одна з катівень, яку виявили в Херсонській області. Фото: Крим.Реалії
«Те, що роблять з нашими військовими, — це неймовірні страждання, які вони переживають щодня. І мова не лише про фізичні катування, а й про умови утримання та психологічний тиск. З ранку до вечора вони піддаються катуванням у розумінні Конвенції», — описує ситуацію юристка.
Чи змінюється відповідальність?
Юридично важко пояснити, навіщо Росія вирішила вийти з Конвенції, але кілька мотивів, з яких Росія може це зробити:
Спроба удати легальність дій у правовому полі
Інструмент тиску та натяк світові про наміри діяти ще жорстокіше
Просто юридичне «закриття сторінки», яка фактично була закрита давно
«Мені навіть складно допустити, що катування стануть жорстокішими, бо я не знаю, як вони можуть бути ще жорстокішими», — зазначає експертка.
Попри вихід з Європейської конвенції, катів можна притягнути до відповідальності. Чинними залишаються Женевські конвенції, катування військовополонених є воєнним злочином, а злочини проти людяності також не втрачають актуальності.
«Катування продовжують бути забороненими за українським законодавством. Оскільки вони чиняться проти громадян України, винні можуть бути притягнені до відповідальності за українським правом», — пояснює Олена Куваєва. Одним з таких прикладів є оголошення заочної підозри колишньому начальнику російського СІЗО у справі про катування журналістки Вікторії Рощиної.
Вихід з Конвенції ускладнює процес документування, але не звільняє Росію від відповідальності. Крім того, наглядачі діють від імені держави, тому відповідальність лежить на РФ як на державі.
Безпрецедентний крок
Жодна країна раніше не виходила з Європейської конвенції проти катувань. Росія зробила перший такий крок.
«Я щиро сподіваюся, що все це матиме накопичувальний ефект, і в якийсь момент усі зрозуміють, що настав час відмовлятися від будь-яких зв’язків з Російською Федерацією», — підсумовує правозахисниця, оскільки автоматичних санкцій за цей крок не передбачено.
Хоча цей крок не змінить реальної ситуації з правами людини в країні, він демонструє офіційну позицію Кремля щодо міжнародного права. Вихід Росії з конвенції проти катувань — ще один сигнал світовій спільноті про неможливість мирного співіснування з режимом, який системно порушує базові права людини та міжнародні норми.
Документування воєнних злочинів та катувань українських полонених продовжується через інші механізми, а міжнародна відповідальність за ці злочини залишається незмінною.
Головне зображення: Крим.Реалії
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
