Робота публічних службовців потребує застосування принципів перехідного правосуддя: 10 ключових ідей з тренінгу для тренерів
Українська Гельсінська спілка з прав людини спільно з Вищою школою публічного управління провели третій тренінг для тренерів з перехідного правосуддя. Учасники та учасниці отримали інструменти, щоб навчати державних службовців: кожне рішення в громадах, які постраждали від війни, має враховувати потреби постраждалих і права людини.
Перехідне правосуддя — це не абстрактна концепція. Це практичний інструмент, який визначає, чи зможе держава відновити довіру громадян після війни: чи отримають постраждалі не лише компенсації, а й визнання втрат, чи стане пам’ять про трагедію частиною національної ідентичності, а не джерелом нових конфліктів.
Саме цьому вчилися учасники третього тренінгу для тренерів «Викладання правосуддя перехідного періоду для публічних службовців», який організували УГСПЛ і ВШПУ. Нова когорта фахівців тепер зможе навчати державних службовців застосовувати принципи і механізми перехідного правосуддя в роботі — від надання соціальних послуг до планування відновлення окупованих територій.
10 ключових ідей, які допомагають зрозуміти суть перехідного правосуддя:
1. Перехідне правосуддя — це інструмент відновлення справедливості після конфліктів і грубих та серйозних порушень прав людини і міжнародного гуманітарного права.
2. Його мета — не лише покарати винних, а відновити довіру до державних інституцій і суспільну єдність.
3. Публічні службовці — ключові виконавці принципів перехідного правосуддя: від них залежить, як держава реагує на досвід жертв і забезпечує їхні права.
4. Перехідне правосуддя базується на правах людини та гідності. Це про людиноцентризм, а не лише про юридичні процедури.
5. Локальний контекст має значення. Підходи до справедливості мають враховувати історію, культуру, потреби громади.
6. Освіта з питань перехідного правосуддя — це спосіб формувати культуру відповідальності, прозорості й емпатії в державному секторі.
7. Перехідне правосуддя ≠ традиційне правосуддя. Це ширша рамка, що поєднує судові та несудові механізми — від трибуналів до репарацій і меморіалізації.
8. Публічні службовці вже працюють у полі перехідного правосуддя. Вони ухвалюють рішення, які впливають на постраждалих, громади та пам’ять.
9. Перехідне правосуддя — це про права людини і верховенство права, про відновлення довіри між державою та громадянами.
10. Бути готовими вже — критично. Формування політик, відновлення територій, комунікація з громадянами мають ґрунтуватися на принципах перехідного правосуддя.
Меморіали можуть як об’єднувати суспільство, так і розколювати. Що важливо враховувати?
Олена Охрімчук, начальниця Управління реалізації політики національної пам’яті в регіонах Українського інституту національної пам’яті, розповіла про меморіалізацію як невіддільну частину перехідного правосуддя. І одразу попередила: неправильний підхід до увічнення пам’яті може спричинити в громадах нові конфлікти.
Вона нагадала, що Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» визначає спротив українців російській агресії як «Війна за Незалежність України». Це не просто формулювання — це спроба зафіксувати єдиний наратив про причини, початок і фази війни, який допоможе суспільству говорити про травму спільною мовою.
Учасники тренінгу розглянули сучасні форми меморіалізації, від пам’ятників до цифрових архівів, та обговорили принципи, які мають лежати в основі цієї роботи. Експертка навела приклади успішних практик і пояснила, чому деякі меморіали стають не місцем примирення, а джерелом напруги.
Український інститут національної пам’яті розробляє ініціативи щодо увічнення пам’яті про захисників і захисниць України, цивільних жертв, місця і події війни. Це також проєкти, які формують нову культуру пам’яті — таку, що визнає біль усіх постраждалих і не дозволяє маніпулювати історією.
«День Х» не прийде сам — готуватися треба зараз
Анатолій Чехун, заступник керівника відділу правового забезпечення Представництва Президента в АР Крим, поділився досвідом підготовки до реінтеграції півострова. Його інституція — одна з небагатьох, які продовжили роботу після тимчасової окупації Криму в 2014 році. І за ці роки моніторингу та аналізу ситуації вони дійшли чіткого висновку: чекати «дня Х» — не варіант.
«Підготовку до постконфліктного відновлення не можна відкладати», — наголосив Чехун. Представництво впроваджує програмні документи реінтеграції, які охоплюють економічне відновлення, когнітивну деокупацію та відновлення справедливості.
Читати більше: Яким може бути Крим після деокупації? Принципи перехідного правосуддя в дії
Цифри говорять самі за себе: для відновлення роботи державних інституцій у Криму знадобиться близько 50 тисяч службовців. Це означає масштабну кадрову підготовку, планування інфраструктурного відновлення, розрахунок ресурсів для забезпечення базових потреб людей. І всю цю роботу потрібно робити вже сьогодні.
Ви вже впроваджуєте перехідне правосуддя, але не знали, що це так називається
Юлія Лихач, директорка Вищої школи публічного управління, розповіла про досвід викладання перехідного правосуддя публічним службовцям. Її головний меседж звучав так: «Ви вже працюєте з цими принципами щодня».
Надання соціальних послуг внутрішньо переміщеним особам, підтримка постраждалих від війни, робота з громадами на деокупованих територіях — усе це вже є частиною перехідного правосуддя. Просто службовці не завжди усвідомлюють, що їхні рішення мають довгостроковий вплив на відновлення довіри між державою і громадянами.
«Завдання організованого навчання полягає не лише у передачі знань, а у демонстрації того, що принципи перехідного правосуддя вже присутні в щоденній роботі службовців», — пояснила Юлія Лихач. Вона також окреслила виклики, з якими стикаються публічні службовці на місцевому рівні, та показала, як інструменти перехідного правосуддя допомагають їх вирішувати.
Третій тренінг для тренерів — це ще один крок у створенні мережі експертів, які поширюватимуть розуміння: справедливе відновлення після війни не станеться само собою. Воно потребує системної роботи, професійної підготовки, чіткого розуміння принципів і механізмів.
Нова когорта тренерів отримала не лише теоретичні знання, а й практичні інструменти для роботи з публічними службовцями. Вони навчилися пояснювати, чому локальний контекст має значення, як враховувати досвід жертв у кожному рішенні, чому меморіалізація — це не просто пам’ятники, а спосіб відновити суспільну єдність.
«Стійке відновлення неможливе без розуміння, що таке справедливість для тих, хто пережив збройну агресію. Саме тому ми починаємо з освіти публічних службовців — тих, хто щодня ухвалює рішення, від яких залежить довіра людей до держави», — зазначають організатори. Це частина довготривалого процесу формування спільноти фахівців, які вміють говорити про складні теми зрозуміло та фахово.
Захід організувався Українською Гельсінською спілкою з прав людини спільно з Вищою школою публічного управління.
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber