Рекомендації щодо інтеграції гендерної складової у аналітичні матеріали - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Рекомендації щодо інтеграції гендерної складової у аналітичні матеріали

Новина

УГСПЛ дотримується політики гендерної рівності та недискримінації. Наша гендерна експертка Тамара Марценюк розробила спеціальні рекомендації щодо інтеграції принципів політики до змісту друкованих матеріалів і публічних висловлювань.

Ми вважаємо що ці рекомендації можуть бути корисними й іншим експертним організаціям, які дотримуються принципів гендерної рівності та недискримінації. У тексті зокрема розглянуті такі аспекти, як гендерний аналіз (визначення кількості жінок і чоловіків у організації, перерозподілу ресурсів та умов співпраці), дизагрегованість за статтю, наскрізність гендерної тематики, недоцільність використання стереотипів та необхідність використовувати фахову термінологію.

Нижче — виклад рекомендацій, розроблених авторкою для УГСПЛ

Авторка: Тамара Марценюк, к.соц.н., доцентка кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія», гендерна експертка УГСПЛ

Ці рекомендації розроблено у рамках виконання Плану дій на 2018 рік щодо впровадження Політики гендерної рівності та недискримінації УГСПЛ.

Передусім, з метою забезпечення інтеграції принципів гендерної рівності в роботу УГСПЛ варто окремо нагадати про такий важливий аспект Політики гендерної рівності та недискримінації УГСПЛ, як Вимоги до змісту друкованих матеріалів і публічних висловлювань:

Задля поширення Політики гендерної рівності та недискримінації УГСПЛ у власних онлайн і друкованих матеріалах, а також публічних висловлюваннях членів УГСПЛ:

  • забороняє вживання дискримінаційної лексики, дискримінаційних висловлювань та мови ненависті (стосовно осіб чи групи осіб на основі ознак раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, мовними або іншими ознаками);
  • заохочує (у випадку доречності) наголошення на важливості принципів гендерної рівності та недискримінації;
  • у аналітичних матеріалах організації (у випадку доречності) презентувати дані, беручи до уваги гендерну та недискримінаційну компоненти аналізу (наприклад, презентувати дані, дизагреговані за статтю).

Загалом в основних напрямках діяльності та в аналітичних матеріалах УГСПЛ зобов’язується дотримуватися Політики гендерної рівності та недискримінації.

УГСПЛ видає аналітичні матеріали, зокрема, щорічний звіт про права людини в Україні, Успішні історії громадських приймалень та інші тематичні звіти.

Готуючи ці матеріали, доречно було б взяти увагу на такі аспекти:

  1. По можливості здійснювати так званий гендерний аналіз (аналіз, базований на врахуванні гендерних питань, — оцінювання впливів політики, програм і законодавства на жінок і чоловіків), врахування різних потреб і ситуацій, у яких опиняються жінки й чоловіки через свої соціальні ролі. Зокрема, зазвичай саме жінки відповідальні за так звану доглядову працю і підтримку домогосподарства, тому певні реформи, які зачіпають цю сферу, вплинуть, передусім, на жінок.

У процесі здійснення гендерного аналізу варто відповісти на такі три запитання:

  • Хто? йдеться про кількість жінок і чоловіків, представлених на різних рівнях у певній організації або ж які беруть участь в ухваленні рішень тощо.
  • Що? йдеться про ресурси – перерозподіл фондів, часу, інформації, простору між чоловіками і жінками.
  • Які умови? йдеться про реальність – цінності, норми і стереотипи, що спричиняють нерівність між чоловіками і жінками.
  1. По можливості статистичну інформацію подавати, дизагреговану за статтю. Це надасть можливість звернути увагу на гендерно-чутливі аспекти діяльності (наприклад, зауважити і пояснити, чому певними послугами користуються переважно жінки, або, навпаки, чоловіки).
  2. Зауважити, що гендерна тематика може бути наскрізною у різних розділах звітів, а не тільки виокремлюватися у підрозділ на зразок «права жінок».
  3. При поясненні гендерних особливостей певного явища не доцільно використовувати гендерні стереотипи чи неперевірені факти (наприклад, що жінки менше звертаються за правовою допомогою, адже зацікавлені тільки домашньою сферою). У випадку необхідності варто звернутися до експертної думки із гендерної тематики.
  4. Варто використовувати фахову термінологію. Жінки і чоловіки — найбільш прийнятні назви. Не треба вживати синоніми стереотипного характеру, як-от представники сильної і слабкої статі (це особливо полюбляють у журналістиці). Слова «жіночки» й «жіноцтво» теж не зовсім правомірні, якщо порівняти їх із «чоловічками» й «чоловіцтвом».

Корисні ресурси:           

  1. Марценюк Т. Гендерна рівність і недискримінація: посібник для експертів і експерток аналітичних центрів [Електронний документ] – Київ, 2014. – 65 c.
  2. Марценюк Т. Гендер для всіх. Виклик стереотипам. – К.: Основи, 2017. – 256 с.
  3. Посібник із комплексного ґендерного підходу до протидії ВІЛ та СНІДу на робочих місцях / Міжнародне бюро праці – Женева: МБП, 2011 р.
  4. Гендер в деталях: http://genderindetail.org.ua/
  5. Повага: сайт кампанії проти сексизму у політиці та ЗМІ: http://povaha.org.ua