29 грудня 2023 року Росія вдарила ракетою по приватному сектору у Смілі Черкаської області. Тоді постраждали дев’ять людей, зокрема і дитина. Згодом від отриманих травм одна жінка загинула у лікарні. Дитиною у статистичному звіті чиновників є донька Олександра. Він детально пам’ятає усі події того дня, зокрема і точний час прильоту: 14 година 55 хвилин 20 секунд. Що тоді пережила сім’я, Олександр розповів документатору громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини – Черкаського правозахисного центру в рамках ініціативи «Трибунал для Путіна». 

«Ми живі»

День родини починався з відвідування крамниць.

– Ми готувалися до навчання доньки: купували різне приладдя, одяг, – каже Олександр. – Повернулися додому приблизно о 14:00.

Сім’я збиралася обідати. Обоє перебували у власних кімнатах.

– 14 година 55 хвилин 20 секунд, – впевнений щодо точного часу прильоту Олександр. – Пролунав гучний вибух, вилетіли вікна, все розлетілося по кімнаті. Я стояв спиною до вікна і до епіцентру вибуху. 

Йому навіть здалося, що він втратив зір – перед очима все розпливлося. А вже за кілька секунд чоловік побіг до доньки. На момент вибуху вона малювала, сиділа обличчям до вікна.

– Її вдарило рамою вікна. Я повитрушував з неї уламки скла. Намагався її заспокоїти, не дати запанікувати. Говорив: «Усе нормально. Ми живі, ми цілі», – переповідає Олександр.

Перші хвилини після удару російською ракетою

Після того, як пересвідчився, що з донькою все гаразд, давав їй інструкції, як діяти: 

– Потрібно було одягнутися, взутись, перевірити, чи у взутті немає скла. Вона мала зібрати свої документи (вони були завжди в її кімнаті) і бути спокійною. Мала взяти телефон і знімати на відео все, що відбувається. 

Олександр вимкнув газопостачання, опалення. Електроенергії вже не було. Ще раз перевірив стан доньки і побіг на вулицю, до місця вибуху:

– Побачив руйнування. Скрізь був метал, зруйновані будинки. Дахів взагалі не було на будівлях. 

Водночас телефонував у всі служби – рятувальникам, медикам, поліції. Вони ставили мінімальну кількість запитань і миттєво їхали на місце події. 

Один з сусідів, як і Олександр, біг на допомогу людям. Ще двоє – завмерли на вулиці:

– Вони просто не могли зрозуміти, що відбувається; не могли зібратися – просто стояли на дорозі і нічого не робили. Їхні обличчя, руки були посічені осколками.

Щоб допомогти їм, чоловік побіг по воду, каністра з якою зберігалася у будинку.

– Чоловік і жінка були у склі і крові. Я зливав воду, щоб вони вмилися, очі промили.

Уже згодом Олександр почав перевіряти сусідні будинки, чи немає інших травмованих. До місця трагедії почали сходитися люди.

– Я розумів де і скільки людей проживає. Ми просто обходили будинки. Якщо знали, що люди на роботі, то до них не лазили. Лише кричали: можливо, кіт чи собака обізвуться, – пригадує Олександр. 

В одному з будинків кричала жінка, її винесли зі зруйнованого приміщення. Ще в одного сусіда було дуже травмоване обличчя. Інших потерпілих навколо місця російського удару не знайшли.

Шкода, завдана здоров’ю родини

Батько не відразу побачив, що донька отримала травму, адже крові на її тілі не було. Але родину попросили підійти до карети швидкої допомоги:

– Там в неї виявили гематому під волоссям. І її відвезли на томографію в Третю міську лікарню міста Черкаси. Лікарі сказали: якщо протягом трьох тижнів інші симптоми не проявляться, то все буде добре.

Були й інші наслідки: 

– Вона дуже злякалася. Спочатку це не проявлялось. Але на наступний день це вже стало помітно: в неї тремтіли руки, розмова була іншою – вона робила паузи. 

З часом її стан покращився. Олександр теж наразі почувається добре, але російська атака 29 січня вплинула і на його здоров’я:

– На наступний день у мене був підвищений тиск, викликали швидку. Мені тоді сказали: «У вас баротравма, наслідок впливу на організм ударної хвилі». 

Руйнування у приватному секторі Сміли

Майже сто будинків пошкоджені, із них щонайменше вісім – понівечені вщент. Олександр припускає, що наслідки російського удару можна було побачити у радіусі 500 метрів від вибуху.

– Я відразу бачив, що шість будинків навпроти мого зруйновані. Коли я їх обходив, там зовсім не було задніх стін. Тобто все, що було позаду цих будинків, просто влетіло в ці будинки всередину. 

Житло родини Олександра знаходилося за 50 метрів від місця вибуху. Воно не було оточене іншими будівлями.

– Вибуховою хвилею зруйнувало дах. Його фактично підкинуло, відірвавши від будинку. Все начебто залишилось на місці, але насправді стеля піднялась і впала. Шифер зірвало, розкидало. Дві несучі стіни відділилися від основного каркасу і одна від одної. Дев’ятиметрова стіна лопнула навпіл, горизонтально. Вилетіли вікна, – перераховує збитки.

Профільні служби визнали будівлю непридатною для проживання, аварійно небезпечною. Згодом її повністю ліквідували.

– Військових об’єктів взагалі не було в районі. Це цивільні будинки на околиці міста. За нами – тільки кладовище, поле, річка, більше немає нічого, – описує приватний сектор Олександр.

Воєнний злочин Росії

Російська ракетна атака на Смілу є порушенням норм Міжнародного гуманітарного права та кваліфікується як воєнний злочин, стверджує співрозмовник Олександра – документатор УГСПЛ, голова ГО «Черкаський правозахисний центр» Тарас Щербатюк. 

– Женевськими конвенціями передбачено, що цивільне населення, а також окремі цивільні особи не повинні бути об’єктом нападів. Заборонено будь–які акти насильства чи загрози насильства, що мають головною метою тероризувати цивільне населення. У Римському Статуті введено пряму заборону на умисне спрямування нападів на цивільне населення як таке або на окремих цивільних осіб, що не беруть безпосередньої участі у воєнних діях та напади на незахищені й такі, що не є військовими цілями, міста, села, помешкання або будівлі чи їх обстріл із застосуванням будь–яких засобів. Обстріл Росією Сміли – це воєнний злочин, який має розслідувати Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, – констатує Тарас Щербатюк.

---

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber

---

 

Якщо ви теж є свідком чи жертвою воєнного злочину РФ, повідомте про це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й правозахисники з вами зв’яжуться. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі та покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, у рамках ініціативи Т4Р, задокументовано понад 59 тисяч воєнних злочинів Росії проти України. Усі дані документатори вносять у загальну базу, яка оновлюється щодня.

Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.