Проєкт нового Цивільного кодексу: чому норма про шлюб з 14 років викликає занепокоєння

Експерти вказують на суперечності з Кримінальним кодексом та ризики для неповнолітніх

У Верховній Раді зареєстрували проєкт нового Цивільного кодексу України, який передбачає оновлення сімейного законодавства. Найбільший резонанс у суспільстві викликала норма про можливість укладення шлюбу з 14 років. Правозахисники закликають виключити небезпечні положення з документа.

Про ризики таких новел — розповіла Аксана Філіпішина, керівниця аналітичного відділу Української Гельсінської спілки з прав людини.

Що пропонують депутати

Законопроєкт зберігає загальний шлюбний вік на рівні 18 років, однак пропонує виняток: у «особливих випадках» за рішенням суду дозволити реєструвати шлюб з 14 років. Однією з прямо названих умов є вагітність неповнолітньої або народження нею дитини.

Також передбачені варіанти оформлення стосунків для осіб, які досягли 16 років — знову ж таки за рішенням суду та «якщо це відповідає інтересам неповнолітньої особи».

Автори наголошують, що це не зниження шлюбного віку загалом, а лише виняток. Проте експерти вказують на небезпечні правові наслідки таких норм.

Історичний контекст

— Я охарактеризувала цю законодавчу ініціативу як відступ до радянських підходів у створенні сім’ї і взагалі побудови шлюбних відносин — попри наш проєвропейський вектор і наше зобов’язання перед міжнародною спільнотою, — заявила в ефірі телеканалу Київ24 Аксана Філіпішина.

За її словами, при розробці законопроєкту не було приділено достатньої уваги міжнародному досвіду, міжнародним стандартам та євроінтеграційним зобов’язанням України.

До березня 2012 року в Сімейному кодексі України існували норми про шлюбний вік дівчат у 17 років та можливість у виняткових випадках знизити його до 14 років. Ці норми було змінено на вимогу Комітету ООН з прав дитини після звітування України у 2011 році — встановлено загальний шлюбний вік у 18 років та винятки у 16 років.

Колізія з Кримінальним кодексом

Один з аспектів законопроєкту — його невідповідність чинному Кримінальному кодексу України.

— Не пропонується змін у Кримінальний кодекс, а саме розділ другий — злочини проти статевої свободи і статевої недоторканості особи. За статтями 151-156 Кримінального кодексу передбачена кримінальна відповідальність за посягання на статеву свободу і недоторканість особи, яка не досягла віку 16 років, — пояснює Аксана Філіпішина.

— Якщо дитина народжує у 14 років, це означає, що статевий контакт відбувся ще у віці 13 років, — наголошує експертка.

У зв’язку з цим виникає питання про можливу колізію: чи може дозвіл на шлюб у 14 років фактично унеможливити притягнення до відповідальності за злочини проти дитини?

Правові пастки для юних матерів

Експерти попереджають про серйозні правові наслідки для неповнолітніх, які укладуть шлюб у такому віці.

Майнові зобов’язання

Після укладення шлюбу виникають взаємні права і обов’язки у подружжя, включно з майновими. Якщо один з подружжя, наприклад, взяв борг і не повернув, зобов’язання з погашення боргу рівною мірою покладається на обох — незалежно від того, розірваний шлюб чи ні.

— Припустимо, дорослий чоловік під час шлюбу без відома дружини взяв в борг у свого товариша кошти і не повернув. Навіть у випадку розлучення такий борг вважається спільним боргом подружжя, — пояснює аналітикиня.

Втрата батьківських прав

Проєкт Цивільного кодексу зберігає норму: у разі спору між батьками щодо місця проживання дитини, дитина не може бути передана тому з батьків, хто не має самостійного доходу.

— Чотирнадцятирічна дівчина, навіть п’ятнадцятирічна, чи буде мати свій самостійний дохід у разі, коли вона в тринадцять завагітніла, в чотирнадцять народила і потім цей шлюб розірвався? — запитує експертка.

Відповідь очевидна: ні. Це практично гарантовано позбавлення в майбутньому такої юної матері права на проживання зі своєю дитиною у разі розлучення.

Повна цивільна дієздатність

Укладання шлюбу в такому віці автоматично надає особі повну цивільну дієздатність. Відбувається «юридичний розрив» стосовно прав і обов’язків батьків такої дівчини.

— Вона автоматом стає особою дорослою, з повною цивільною дієздатністю, яка має повною мірою відповідати за всі свої дії. І розірвання шлюбу, визнання його недійсним чи фіктивним, не тягне повернення такої дівчини до статусу неповно дієздатної особи, — зазначає Філіпішина.

Виходить, що 14-16-річна дівчина після розлучення залишається з повною цивільною дієздатністю, можливо без дитини на руках і з боргами.

Питання репродуктивного здоров’я та насильства

Експертка звертає увагу на ризики для здоров’я: «Разова рання вагітність — це одне, а стабільне сексуальне життя в шлюбних відносинах з усіма наслідками вагітностей, абортів і таке інше — це зовсім інше».

Не менш важливою є проблема домашнього насильства. Як зазначає Філіпішина, існує великий сумнів, що хтось буде пильнувати 14-річну дружину від усіх проявів домашнього насильства:

• економічного — через її матеріальну залежність від чоловіка
• фізичного — через слабкий фізичний розвиток
• психологічного — через недостатній психічний розвиток
• сексуального — виникають питання щодо добровільності регулярного сексуального життя у 14 років в шлюбі з повнолітньою особою

Чи здатні судді оцінити готовність дитини?

Законопроєкт передбачає, що рішення про дозвіл на шлюб прийматиме суд. Однак виникає питання: чи спроможні судді об’єктивно оцінити психофізичний розвиток дитини?

— Психофізичний розвиток для кожної особистості є індивідуальним, — пояснює експертка. — Діти дійсно різні за своїм рівнем розвитку, але віддавати на відкуп судді суб’єктивно оцінювати здатність дитини до створення повноцінних шлюбних відносин теж викликає занепокоєння.

В Україні не діють професійні сімейні суди. Незрозуміло, чи будуть при вирішенні таких питань призначатися психологічні експертизи для визначення, чи усвідомлює дитина всі наслідки укладання шлюбу.

Аргументи про те, що такі шлюби будуть «у виняткових випадках і лише через суд», на думку експертки, не знімають занепокоєння щодо можливих наслідків.

Що радять правозахисники

Аксана Філіпішина наголошує: незалежно від того, це масові випадки чи поодинокі, йдеться насамперед про право людини, про право дитини та необхідність забезпечити належний захист цих прав.

Проєкт нового Цивільного кодексу містить багато інших положень, які потребують ретельного аналізу на предмет відповідності міжнародним стандартам та євроінтеграційним зобов’язанням України.

— Я б радила цю норму виключити і не наражати дітей на ризики, — резюмує Філіпішина.

Правозахисниця висловлює сподівання на подальше обговорення законопроєкту з урахуванням міжнародних зобов’язань України та виключення найбільш проблемних положень.

Нагадаємо, що подібна норма вже діяла в Україні з 2004 по 2012 роки. Міжнародні зобов’язання України вимагали її скасування. Повернення до цієї практики суперечить курсу на європейську інтеграцію та міжнародним стандартам захисту прав дитини.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube