Правова підтримка там, де вона потрібна найбільше: перші результати проєкту підтримки родин зниклих безвісти
За перші три місяці реалізації проєкту «Підтримка механізму зниклих безвісти» юристи УГСПЛ провели 565 сервісних сесій у шести регіонах України та взяли до провадження три стратегічні справи. Цифри підтверджують: запит на правову допомогу серед родин військових, зниклих безвісти та полонених — величезний.
Чому цей проєкт виник і для кого він?
Повномасштабна війна спричинила різке зростання кількості родин, які шукають інформацію про зниклих безвісти, військовополонених або загиблих. Водночас ці люди нерідко стикаються зі складними юридичними процедурами, браком достовірної інформації та розпорошеністю державних органів, до яких потрібно звертатися.
Саме для подолання цього розриву Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну» (фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції) запустила проєкт «Підтримка механізму зниклих безвісти». Його мета — посилити спроможність громад у роботі з родинами зниклих безвісти, військовополонених, загиблих військових, а також із чинними військовослужбовцями та ветеранами.
Де працює проєкт?
Проєкт охоплює шість регіонів, більшість із яких — прифронтові:
- Херсонська область
- Сумська область
- Запорізька область
- Донецька область (Краматорськ)
- Одеська область
- Київська область
Через мережу громадських приймалень УГСПЛ люди можуть отримати безоплатну правову допомогу безпосередньо у своїх громадах. Контакти цих приймалень можна знайти за посиланням.
Перші три місяці: що зроблено?
Протягом першого кварталу юристи громадських приймалень провели 565 сервісних сесій і надали допомогу 443 особам — 241 чоловікові та 201 жінці. Найбільшу частку серед отримувачів становили члени сімей військовослужбовців (314 осіб), а також родини зниклих безвісти (73 особи), родини загиблих (15 осіб), родини полонених (11 осіб), внутрішньо переміщені особи (53 особи) та пенсіонери (8 осіб).
У межах цих сесій юристи:
- надали 511 правових консультацій, включно з аналізом індивідуальних ситуацій та визначенням алгоритму дій;
- здійснили 133 представництва інтересів у судах та державних органах;
- підготували 43 процесуальні документи — позовні заяви, клопотання, скарги;
- допомагали оформлювати непроцесуальні документи;
- відібрали 109 справ для подальшого супроводу.
Значна частина консультацій надавалась дистанційно: 317 сесій — через гарячу лінію, 111 — онлайн. Це дозволило охопити мешканців навіть найвіддаленіших та найбільш небезпечних громад.
Найбільше звернень зафіксовано в Краматорську (114 сесій), Запоріжжі (96), Одесі (105), Херсоні (87), Києві (85) та Сумах (78).
Стратегічне судочинство: три справи, що мають значення
Якщо справа має складний або прецедентний характер, до неї залучається Центр стратегічного судочинства УГСПЛ. За перший квартал було відібрано три такі справи.
Справи 1 та 2. Військовополонені: катування та свавільне затримання
Дві справи стосуються військовослужбовців, які після захоплення в полон зазнали катувань і нелюдського поводження. Заявники скаржаться на порушення базових прав людини: свавільне затримання, катування та відсутність ефективного розслідування з боку держави-агресора. Обидві справи передано до Європейського суду з прав людини, процес комунікації завершено — очікуються рішення суду.
Справа 3. Незаконне ув’язнення пораненого військового
Третя справа стосується військовослужбовця, якого після тяжкого поранення та тривалого лікування помістили під варту — попри медичний висновок про необхідність відпустки за станом здоров’я. Порушення права на свободу та особисту недоторканність. Експерти УГСПЛ підготували апеляційну скаргу та зібрали медичні докази. Результат: заявника звільнили з-під варти, а провадження закрито.
Більше ніж консультації: системна зміна на місцях
Поряд із безпосередньою правовою допомогою проєкт спрямований на зміну підходів до підтримки вразливих груп на рівні громад. У межах інформаційно-адвокаційної роботи проводяться інформаційні кампанії, консультації з органами місцевої влади, участь у робочих групах та підготовка аналітичних рекомендацій. Мета — щоб громади мали власні сталі механізми підтримки родин військових, зниклих безвісти та ветеранів, а не залежали лише від зовнішньої допомоги.
Перші три місяці показали: потреба в системній правовій підтримці родин зниклих безвісти, військовополонених і загиблих в Україні — критична. Люди звертаються не лише з питаннями статусів і виплат, а й із надзвичайно болісними ситуаціями — катуванням у полоні, незаконним ув’язненням, порушенням базових прав.
УГСПЛ продовжуватиме роботу, щоб кожна родина, яка шукає правовий захист, могла його отримати — у своїй громаді, безоплатно та ефективно.
Дана публікація була підготовлена за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну». Зміст цієї статті є виключною відповідальністю Української Гельсінської спілки з прав людини і не обов’язково відображає позицію Програми та/або її фінансових партнерів.
Програма «Партнерство за сильну Україну» – це багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Метою Програми є посилення стійкості України в умовах російської агресії шляхом надання критично важливої підтримки місцевим громадам у співпраці з українськими державними органами, громадянським суспільством, медіа та приватним сектором.