Дозвіл на виїзд за кордон можуть отримувати окремі категорії військовозобов’язаних. Час від часу набір документів, з якими вони виїздять, умисно чи неумисно, піддається сумнівам представниками Держприкордонслужби під час перевірок. 

Чому це трапляється і чи є цьому правові підстави — в ефірі «Суспільне. Спротив» журналісти розпитали виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Павліченка.

Виїзд за кордон обмежений для чоловіків та військовозобов’язаних жінок у віці від 18 до 60 років. У переліку осіб, яким він дозволений, зокрема, люди з другою та третьою групами інвалідності, батьки, які мають трьох або більше неповнолітніх дітей. Також можуть отримувати дозвіл для виїзду за кордон особи, які супроводжують людей з інвалідністю, для яких вони є опікунами.

Час від часу набір документів, з якими виїздять військовозобов’язані, умисно чи неумисно, піддається сумнівам представниками Держприкордонслужби. У прикордонників можуть виникати підозри щодо правдивості документів або ж їхнього нотаріального посвідчення. Це основна проблема виїзду за кордон для людей, які супроводжують тих, для кого вони є опікунами або ж виконують патронатні обов’язки. Ці люди відповідно мають право і потребу виїхати за кордон. Мотивація виїзду теж слугує фактором, який беруть до уваги прикордонники. 

Нещодавно був анонсований мобілізаційний закон, який зараз намагаються сформулювати. Вже йдеться про те, які категорії осіб він може зачепити, скільки мобілізаційних ресурсів потребуватиме. Працюючи на випередження, прикордонники й ті, хто мають можливість надання дозволу на виїзд за кордон, правдами і неправдами гальмують виїзд. Вони створюють бар’єр на шляху виїзду як тих, хто, можливо, потребує нагального виїзду, так і ухилянтів.

Загальна оцінка зараз така, що право відстає від того, що є по факту. Скоріш за все, Держприкордонслужба отримала негласний заклик не випускати певну категорію чоловіків, яка може потрапити під мобілізацію, і тому вони створюють такий бар’єр. У таких ситуаціях виникають порушення конституційних прав або ж Європейської конвенції з прав людини. Зокрема, може бути порушене право на приватність, оскільки часто йдеться про сім’ї й обмеження в пересуванні батьків, які мають трьох або більше малолітніх дітей.

Цей бар’єр мотивується тим, що документи, які надала людина, викликають сумнів та потребують додаткової перевірки. У свою чергу, перевірка відтягує момент перетинання кордону, в окремих ситуаціях унеможливлює переїзд особи або ж дає змогу видати людині повістку. Трапляються і такі випадки. Подібна практика свідчить про те, що право відстає від реальності. 

Головне фото: depositphotos.com

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube