Публікація

«Потрапили вже до 57 регіонів Росії»: Філіпішина про депортацію українських дітей

Повертати українських дітей, яких депортувала Росія, надзвичайно складно. По-перше, треба знайти місце перебування дитини, по-друге, забрати їх можуть лише родичі особисто. Адже Росія ані надає даних, ані погоджується повернути дітей на батьківщину. Тим часом дітей намагаються активно перевиховати – нав’язати ненависть до України, а для найбільш незговірливих готують табори у Чечні.

Заступниця керівника аналітичного напряму УГСПЛ Аксана Філіпішина в коментарях телеканалам «Еспресо.TV» та «Настоящее время» розповіла про те, як вдається знаходити українських дітей та повертати додому.

Ілюстрація. Фото з Тереграм-каналу президента України Володимира Зеленського

Скільки дітей депортувала Росія?

На державному порталі «Діти війни» можна побачити цифру в 16 тисяч депортованих дітей. Ці дані формуються виходячи з заяв та повідомлень рідних та батьків, які мають достовірну інформацію про те, що дитина опинилася на території Росії або окупованих територіях України. 16 тисяч – це поіменний перелік дітей.

Аксана Філіпішина, заступниця керівника аналітичного відділу УГСПЛ

Інформації про те, скільки в реальності дітей перебуває на території Росії, Україна на жаль не має. Оскільки, як в тому ж самому Маріуполі під час масштабних бойових дій, багато дітей залишилися сиротами через загибель батьків. Українській стороні не повідомляють, яка чисельність дітей була вивезена лише з Маріуполя, чи з інших населених пунктів. Тому цифра набагато-набагато більше. Ми орієнтуємося на цифру в 700 тисяч – це дані, які повідомляє сама Росія про дітей, які або разом з батьками, або в складі організованих груп, або на «оздоровлення» перетнули україно-російський кордон. Частина з цих людей використовувала Росію як транзитну територію, щоб виїхати в інші країни. Тому достеменна чисельність наших дітей на території РФ на сьогодні нікому не відома. Хіба якщо Росія веде окремий облік. Однак країна-агресорка категорично відмовляється від перемовних процесів, від співробітництва з міжнародними організаціями в питанні передачі інформації про наших дітей. Тож фактично вони є там заручниками.

 
Найбільша група дітей, яка одномоментно була вивезена – це група дітей з Харківської області в кінці серпня минулого року. Батьків ввели в оману: ходили по домівках колаборанти-вчителі і пропонували оздоровлення аби дитина відволіклася від війни. Батьки змушені були погодитися через безробіття і відсутність засобів до існування, продуктів харчування, нормальних умов проживання тощо. Після деокупації Україною захоплених територій у вересні, Росія навідріз відмовилася повертати цих дітей. В подальшому там висунули умови батькам, щоб кожен індивідуально приїжджав та забирав свою дитину. Можете уявити, який шлях пройшли батьки, які не мали закордонних паспортів та грошей на це. Простягнули руку допомоги і український уряд, і волонтери: невеликими групами батькам вдається збирати забирати своїх дітей.

Ми можемо аналізувати та спостерігати за переміщенням наших дітей на території Росії, адже росіяни самі себе документують. Про розміщення наших дітей на території Росії вони повідомляють на своїх сторінках в соцмережах. На сторінці Уповноваженої з прав дитини в РФ є дані про те, скільки дітей заїхало, скільки дітей передали на усиновлення. Так само публікують цю інформацію губернатори країв, куди діти перемістилися. Нам відомо, що українські діти потрапили вже в 57 регіонів Росії. Це і Сахалін і Магаданська область, тобто за тисячі кілометрів – навіть ближче до Америки, ніж до рідної неньки України.

Які документи потрібні і як батьки дізнаються, де саме перебуває дитина

Є випадки, коли дитині вдалося додзвонитися до рідних. Так хлопчик з Маріуполя просто запам’ятав телефон своєї бабусі та додзвонився їй. Є випадки, коли батьків у фільтраційних таборах забирали в полон, а дітей відправляли в невідомому напрямку і потім готували до усиновлення. Так, найстарша дитина в одній родині змогла зв’язатися з батьком і в подальшому після звільнення батька з полону, вони об’єдналися,. Є інформація від російських волонтерів, яка надходить батькам,  також в соцмережах інколи виникає інформація. А шлях до дитини дуже індивідуальний. На сьогодні немає налагодженого процесу повернення дітей, тому кожна історія індивідуальна і в залежності від регіону вимоги до документів також різні. Батьки мають підтверджувати свій зв’язок з дитиною – це головна умова, також може бути умова підтвердження того, що батьки не позбавлені батьківських прав.

 

Перевиховання українських дітей

Головна фішка Росії – промивання мізків, як своїм громадянам, так і нашим дітям, яких вони депортують. Ми спостерігаємо за перевихованням наших дітей ще з 2014 року. Російська, так звана, «Юнармія», куди залучали тисячі  українських дітей, підлітків для воєнної підготовки – це бажання переконати українських дітей в тому, що Росія є щасливою країною, яку треба захищати, яку треба любити і тільки в ній може бути «щасливе дитинство». Не можу не згадати ту жахаючу історію, яка обійшла всі ЗМІ два місяці тому, коли Кадиров вихвалявся тим, що «тяжкі підлітки» з України, які не хочуть любити Росію і все ще ностальгують за батьківщиною та хочуть туди повернутися, підлягають «перевихованню» в Чечні в таборі під Грозним. Думаю, що в цьому місці наші діти піддаються жорсткому тиску.

Чому вивезення дітей – це злочин?

Аксана Філіпішина

В даному випадку мова йде про четверту Женевську конвенцію, яка регулює питання  захисту цивільного населення в умовах війни. За цією конвенцією жоден цивільний громадянин країни, на яку напали, не може бути депортований або переміщений на територію країни-агресорки. Це є порушенням міжнародного гуманітарного права. Там сказано, що навіть якщо таке переміщення відбулося через бажання країни-агресора врятувати життя людей, то країна окупант зобов’язана передавати країні-покровительці інформацію про депортованих осіб, включаючи персональні дані. Росія у свою чергу  всі відповідні дії видає за бажання «врятувати діточок». Такі добрі: прийшли – розбомбили будинки, садочки, школи, повбивали батьків, позбирали дітей, завантажили немов тваринок в автобуси, не питаючи згоди, на територію РФ. Такі дії є злочинними. За це порушені кримінальні справи в Україні за статтею 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та  звичаїв війни). Так само Конвенція ООН про права дитини говорить про те, що під час війни діти мають бути максимально розміщені на території своєї країни і передані в сім’ї своїх родичів.

Підписатися на Телеграм-канал «Трибунал для Путіна»

Підписатися на Телеграм-канал «УГСПЛ. Тренінги, вебінари, анонси»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: