Анна – дружина військовослужбовця. Її чоловік Сергій, боєць 25-ї Окремої повітрянодесантної Дніпропетровської бригади, раптово помер від серцевого нападу у зоні проведення Операції об’єднаних сил у червні 2020 року. За кілька місяців для отримання статусу члена сім’ї загиблого військовослужбовця – за законодавством така родина має на це право, жінка звернулась до місцевого Управління соціального захисту.

Цей статус надається згідно з п. 4 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» сім’ям військовослужбовців, які загинули чи померли в період проходження військової служби та передбачає певні пільги, соціальні виплати. Але Анні було відмовлено.

Ксенія Онищенко, юристка приймальні УГСПЛ на базі Правозахисної групи «Січ» у Дніпрі, говорить, що це сталося, незважаючи на те, що у Анни на момент першого звернення були всі необхідні документи для надання цього статусу – довідки та висновки комісії, яка вказала, що захворювання пов’язане із захистом Батьківщини – 34-річний Сергій брав участь у бойових діях на Сході України з перших днів.

«Комісія, яка створена при Управлінні соціального захисту, відмовила, посилаючись на те, що формулювання причини смерті її чоловіка не відповідає законодавству, і тому родина не має права на отримання цього статусу», – зазначає юрист.

Після Анна звернулась зі скаргою до вищестоящого органу, аби рішення було переглянуто. Але й після перегляду вона все одно отримала відмову – з однаковим формулюванням та підставами. Тоді дружина військовослужбовця звернулась до правників.

«Ми підготували запит до Міністерства у справах ветеранів України, – продовжує Онищенко. – За законодавством, яке передбачає отримання статусу членів сім’ї померлого чи загиблого військовослужбовця, розпорядником потрібної інформаціє є саме це відомство, хоча сам статус надає Управління соцзахисту. Попросили роз’яснити законодавство, а саме пункт, за яким родині відмовили».

Справа у тому, що згідно з статтею 10 закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що статус сімей загиблих (померлих) військовослужбовців надається сім’ям військовослужбовців, які загинули, померли внаслідок поранення, контузії, одержаних під час захисту Батьківщини або виконанні інших обов’язків військової служби, а також внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби. У висновку військово-лікарської комісії померлого зазначено «Захворювання, яке призвело до смерті, пов’язане із захистом Батьківщини». «Управління соціального захисту вважає, що захист Батьківщини – це не виконання військових обов’язків в період проходження служби. Але це помилкове ствердження, так як згідно ст.1 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» військовий обов’язок включає в себе військову службу. А військова служба – це діяльність пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності», – говорить юристка.

У міністерстві позицію Ксенії Онищенко підтвердили, вказавши, що Управління соцзахисту неправомірно відмовило Анні, неправильно трактувало норму закону, і сім’я має право отримати такий статус.

«Управління соцзахисту не повинно трактувати закон по-своєму, – пояснює правниця. Якщо є сумніви щодо сприйняття норм закону, чиновники зобов’язані, за своїми посадовими інструкціями, звернутися до Міністерства у справах ветеранів щодо роз’яснення, як діяти, аби у подальшому не було порушень прав громадян. Але посадові особи часто нехтують цим. Наприклад, нам відомо, що під час перших розглядів в Управлінні соцзахисту був присутній представник районного управління у справах ветеранів – він зазначав, що чиновники невірно застосовують норму закону, але вони не врахували навіть його думку».

Згодом відповідь міністерства юристи УГСПЛ перенаправили на адресу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА з проханням пояснити всім підрозділам, як діяти у випадку вирішення питання надання статусу родинам загиблих або померлих військовослужбовців.

Зрештою, усі управління їх отримали, а запит Анни переглянули. Минулого тижня її звернення було задоволено – статус надано. Невирішеним залишається поки питання – з якого часу родина зможе отримувати виплати. Юристка переконана, оскільки дії Управління соцзахисту були визнанні незаконними – було порушено право родини на отримання даного статусу, виплати вона має отримувати не з дати надання статусу, а від часу першого звернення.

Матеріал підготовлений за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Діяльність УГСПЛ зі створення національної моделі перехідного правосуддя впроваджується в рамках цієї програми.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.