Сексуальне насильство, як метод впливу росіян: одкровення священника з Херсона
Священник із Херсона Сергій Чудинович – один із тих, хто пережив жахи окупації та катування...
29 April 2024
23.06.2023
З початку анексії Криму російська окупаційна влада почала переслідувати кримських татар за їхні проукраїнські погляди. За надуманними звинуваченням в будинках киримли й досі проводять обшуки, а потім «неугодних» заарештовують. Влада в Криму переслідує кримських татар за звинуваченнями в причетності до «Хізб-ут-Тахрір» – організації, легальній в Україні. Але у Росії її вважають терористичною. Жертвами такого переслідування стали й Руслан Зейтуллаєв, Сервет Газієв, Акім Бекіров, Ремзі Бекіров, Фарход Базаров, Алім Карімов.
Їх усіх засудили за сфабрикованими справами та утримують в ув’язненні далеко від рідного Криму. Руслан Зейтуллаєв утримувався у виправній колонії за 2500 км від дому, та нещодавно стало відомо про його етапування ще далі. Юристи Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини направили скаргу в ЄСПЛ за порушення Європейської конвенції з прав людини.
Жертви режиму
Трьох із засуджених кримських татар затримали в різний час. Трьох – в один і той самий день. У всіх них була різна доля «до», але нині усіх чоловіків об’єднує не лише національність, а й інкрімінація, наче під копірку, однієї й тої самої статті – ст.205.5 ч.1 КК РФ. А ще вони усі утримуються в ув’язнення далеко від Криму.
В ході так званого «досудового розслідування» заявників неодноразово етапували з Криму на територію РФ, а під час так званого «судового розгляду» їх постійно утримували в СІЗО Ростовської області, що за 700 км від їх дому. Руслан Зейтуллаєв, якого одним із перших затримали в Криму за надуманими обвинуваченнями в тероризмі, наразі утримується у виправній колонії в Республіці Башкортостан, що на відстані 2500 км від Криму. Нещодавно апеляційний суд залишив в силі вирок Ремзі Бекірову, буквально в ці дні його етапують в Красноясноярськ – за 5000 км від дому.
Тож у квітні 2023 року юристи Центру стратегічних справ УГСПЛ надіслали до Європейського суду з прав людини правові позиції щодо незаконного переміщення на територію РФ шести кримських татар». На якій стадії зараз справа та чи діють норми міжнародного гуманітарного права, якщо у постраждалих російський паспорт – детальніше в інтерв’ю юристки Центру стратегічних справ УГСПЛ Анастасії Некрасової, яка з колегами представляє справу в ЄСПЛ.
– Які норми порушила Росія, коли вивозила заявників з Криму на територію РФ?
– В першу чергу мова йде про порушення норм міжнародного гуманітарного права, яке дуже однозначно забороняє таке переміщення.
На територію Кримського півострову поширюється міжнародно-правовий режим окупації, а Росія, як держава-окупант, має дотримуватись відповідних положень міжнародного гуманітарного права, які регулюють такий режим. Стаття 49 IV Женевської конвенції забороняє державі-окупанту примусове переміщення цивільних осіб з окупованої території на територію держави-окупанти, а стаття 76 цієї ж Конвенції додатково конкретизує, що «особи обвинувачі в скоєнні злочину, повинні знаходитися в окупованій країні, а в разі засудження повинні там само відбувати строк покарання».
Крім цього, у звітах Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду зазначається, що переміщення з території Криму на територію РФ засуджених, а також осіб, які знаходяться під вартою в рамках кримінального провадження, містить ознаки воєнного злочину та злочину проти людяності.
– В чому саме полягає порушення Європейської конвенції з прав людини ?
– Ми скаржились на порушення статті 3 Протоколу №4 до Конвенції. Відповідно до цієї статті нікого не може бути вислано, шляхом застосування індивідуальних або колективних заходів, з території держави, громадянином якої він є. Заявники є громадянами України, а Крим – це міжнародно-визнана територія України.
Попри те, що щодо заявників не було формального рішення про їх видворення з Криму, а переміщення здійснювалось нібито «в інтересах здійснення правосуддя». Ми вважаємо, що з огляду на контекст ситуації, а саме масове переслідування кримських татар з політичних мотивів, по своїй суті таке переміщення може вважатись саме «висланням». І самі заявники це так сприймають, бо в своїх судових промовах неодноразово порівнювали їх переслідування і переміщення на територію РФ з депортацією кримських татар 1944 року.
– Росія здійснює примусову паспортизацію українських громадян на тимчасово окупованих територіях, в тому числі в Криму. Чи не стане наявність в українських громадян російських паспортів перешкодою для визнання Європейським судом порушення статті 3 Протоколу 4?
– Практика нав’язування російського громадянства дійсно є загальновідомою, ця проблема неодноразово піднімалась українською стороною перед різними європейськими та міжнародними інституціями. На рівні ЄС є рішення про невизнання російських закордонних паспортів, виданих на окупованих територіях Грузії та України, в тому числі в Криму. ЄСПЛ при розгляді справи, думаю, враховуватиме як існування практики примусової паспортизації в Криму загалом, так і особисту позицію заявника з цього питання.
– На якій стадії зараз ці справи в ЄСПЛ?
– Заяви у цих справах були подані юристами УГСПЛ у 2018-2021 роках, а вже у 2023 році Суд комунікував ці справи. Тобто Суд повідомив уряд РФ про подані скарги і запропонував сторонам надати свої коментарі та додаткові докази. РФ своїх зауважень не надала. Наступною стадією має бути винесення рішення у справі.
– В чому стратегічний характер цих справ?
– По-перше, за статтею 3 Протоколу №4 до Конвенції дуже мало судової практики. Наразі є тільки одне рішення, в якому ЄСПЛ розглядав порушення цієї статті по суті і близько 60 ухвал щодо прийнятності. Загалом ця стаття задумувалась як така, що забороняє державам висилати власних громадян зі своєї території, це вперше Суд розглядатиме випадки вислання осіб з території їх громадянства, яке було здійснено третьою державою. В рамках цієї статті ЄСПЛ вже стикався з питанням окупованої території, а саме розглядав скаргу щодо вислання осіб з південної частини Кіпру в так звану «Турецьку Республіку Північного Кіпру», ефективний контроль над якою здійснює Туреччина. Але це інша ситуація, оскільки в рамках міжнародно-визнаних кордонів це все територія Кіпру.
Важливою складовою також є те, що і ці кримські справи, і великий масив заяв, що стосується інших аспектів міжнародного збройного конфлікту в Україні, спонукатиме Європейський суд з прав людини викристалізувати підходи до застосування у своїй практиці норм міжнародного гуманітарного права.
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube
Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Священник із Херсона Сергій Чудинович – один із тих, хто пережив жахи окупації та катування...
29 April 2024
29 квітня 2024 року суспільство сколихнуло повідомлення про відступ України від своїх зобов’язань за міжнародними...
29 April 2024
У стінах Мелітопольського КПЗ лунає гучна музика та болісні стогони. Гучною музикою російські військові намагаються...
26 April 2024
Обмеження консульських послуг для чоловіків призовного віку за кордоном не вплине на темпи мобілізації в...
24 April 2024