Побиття активіста в залі суду. УГСПЛ оскаржує бездіяльність держави до ЄСПЛ
У лютому 2018 року громадського активіста Віталія Устименка жорстоко побили просто в приміщенні Солом’янського районного суду Києва — у робочий час, у присутності поліції та Національної гвардії. Попри численні відеозаписи, свідків і суспільний резонанс, ефективного розслідування цієї справи в Україні так і не відбулося.
У 2020 році юристи Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини подали заяву до Європейського суду з прав людини, оскаржуючи бездіяльність українських правоохоронних органів і відсутність ефективного захисту прав активіста.
Напад у стінах правосуддя
15 лютого 2018 року Віталій Устименко, відомий своєю участю в антикорупційних ініціативах, був присутній на засіданні суду як слухач. Розглядалося питання про запобіжний захід міському голові Одеси Геннадію Труханову у корупційній справі.
Одразу після оголошення судового рішення депутат Одеської міської ради Денис Балух вийшов у коридор і покликав групу людей, які силоміць вивели активіста із зали. Побиття тривало в коридорі та на сходах суду. Частина нападників була у балаклавах.
Найбільш шокуючим є те, що працівники поліції та Національної гвардії, які перебували в будівлі, не лише не втрутилися — окремі з них фактично сприяли насильству. За словами Устименка, один із правоохоронців навіть вдарив його ногою, а інші словесно підтримували нападників.
Внаслідок нападу активіст отримав тілесні ушкодження: лікарі зафіксували забої грудної клітини та численні садна.
Розслідування, якого не було
Наступного дня Устименко звернувся до поліції із заявою про злочин, однак у відкритті кримінального провадження спочатку було відмовлено. Лише після широкого розголосу прокуратура відкрила провадження, але навіть не повідомила про це самого потерпілого.
Про відкриття справи активіст дізнався лише через сім місяців, у жовтні 2018 року, коли його викликали на допит. До того моменту жодних слідчих дій не проводилося.
Розслідування супроводжувалося критичними порушеннями. Слідчі не зібрали навіть базових доказів: не допитали ключових свідків, не витребували відеозаписи з нагрудних камер поліцейських та камер відеоспостереження, не зафіксували осіб, які перебували на місці події. У такій справі зібрати базові докази було технічно нескладно, проте їхня відсутність позбавила розслідування можливості встановити нападників.
Після вересня 2019 року будь-які слідчі дії фактично припинилися. Справа залишилася нерозслідуваною.
Спроба притягнути до відповідальності правоохоронців
У 2019 році Устименко звернувся до Державного бюро розслідувань зі скаргою на бездіяльність поліції та факти насильства з боку правоохоронців. У відкритті провадження було відмовлено.
Активіст оскаржив відмову до суду, однак Печерський районний суд відхилив скаргу, посилаючись на те, що заявник нібито не підтримав її в судовому засіданні. При цьому про дату засідання Устименка взагалі не повідомили.
Звернення до ЄСПЛ
Юристи УГСПЛ подали заяву до ЄСПЛ, оскаржуючи порушення одразу кількох статей Європейської конвенції з прав людини:
- Стаття 3 (заборона катування та нелюдського поводження): держава не захистила активіста від насильства в приміщенні суду і не провела ефективного розслідування.
- Стаття 13 (право на ефективний засіб правового захисту), адже в Україні виявилися відсутніми дієві механізми для захисту прав у подібних справах.
Чому ця справа важлива
Справа Віталія Устименка виходить далеко за межі одного інциденту. Вона демонструє системну проблему безкарності насильства щодо громадських активістів в Україні, формального розслідування злочинів та відсутності реального контролю за діями правоохоронних органів.
Читати також: Виконавці не покарані, замовників не знайдено: у справі Устименка готуються до апеляції
Той факт, що активіста побили в приміщенні суду, за участю або бездіяльності правоохоронців, свідчить про глибоку кризу довіри до системи правосуддя. А неспроможність держави провести ефективне розслідування лише підтверджує необхідність міжнародного втручання.
Станом на 2025 рік провадження в Національній поліції досі тривало, однак з вересня 2019 року слідчі дії не проводяться. Чергову спробу представника Устименка ознайомитися з матеріалами справи поліція проігнорувала.
УГСПЛ продовжує боротися за справедливість у цій справі та сподівається, що рішення ЄСПЛ стане важливим кроком до реформування системи захисту прав активістів в Україні.
Публікація підготовлена у співпраці з Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Української Гельсінської спілки з прав людини і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.