
«Хто не так подивився, здавали росіянам»: як жили в окупованому Благодатному на Херсонщині?
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну Андрій (ім’я чоловіка змінено цілях безпеки – авт.) займався...
29 Вересня 2023
В квітні до міста Лубни Полтавської області прибув евакуаційний автобус із Слов’янська Донецької області. В автобусі було 33 людини разом із жінками і дітьми. Втомлені люди, які тікали від обстрілів, мали заселитися у приміщення одного з гуртожитків. Але там на них чекав представник місцевої влади в супроводі озброєних людей, який відмовив людям у поселенні.
Причина – зовнішній вигляд біженців, соціальний статус та приналежність до окремої категорії. Справа в тому, що евакуйовані люди є учасниками замісної підтримувальної терапії. Тобто це люди, які вживали наркотики і які, відповідно до міжнародного класифікатору хвороб (МКХ – 10), є хворими людьми з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок внаслідок вживання наркотичних речовин».
Евакуацію організовувала БО «БФ «ВОЛНА» за кошти міжнародної технічної допомоги, а саме Глобального Фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією, за підтримки МБО «100 відсотків життя». Благодійна організація домовилася з Лубенською міською радою про харчування та прихисток для людей заздалегідь. В дорозі координаторам вже повідомили, що на людей чекає гаряча їжа, тож залишалося лише зареєструватися і заселитися.
У Лубенській міській раді людей зареєстрували як внутрішньо переміщених осіб. П’ятеро евакуйованих залишися у знайомих, а 28 – відправилися до обіцяного прихистку.
Біля гуртожитка на переселенців чекав заступник міського голови міста Лубни у супроводі людей зі зброєю. Там людям повідомили, що вони не зможуть заселитися через те, що в іншому крилі приміщення живуть бійці територіальної оборони. Начебто можуть виникнути конфлікти із застосуванням зброї через зовнішність переселенців та належність до категорії залежних людей (у минулому – споживачів наркотиків).
Місто Лубни для евакуації обрали не просто так. Працівники БО «Всеукраїнське об’єднання людей з наркозалежністю (ВОЛНА)» домовилися, що саме тут будуть створені необхідні умови для лікування – продовження отримання замісної підтримувальної терапії за програмою.
Звернення до Представника Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України в Полтавській області не принесло жодних результатів, він став на бік міської влади.
Після трьох годин очікувань і переговорів благодійникам довелося шукати для біженців від війни новий прихисток. Вже в комендантську годину вдалося перевезти людей до Полтави, де їм надали допомогу та прихисток.
Втім, держава має відреагувати на такі випадки дискримінації. Тому БО БФ «ВОЛНА» звернулися до юристів-правозахисників Української Гельсінської спілки з прав людини.
Юрист УГСПЛ Володимир Виноградов допоміг постраждалим скласти звернення до Уповноваженої з прав людини Верховної Ради України, до Лубенської міської ради та до Полтавської обласної військової адміністрації. БО БФ «Волна» також надіслала скаргу до міської влади та до омбудсмена.
Вимоги – провести розслідування, притягнути до відповідальності винних та вжити заходів щодо недопущення проявів дискримінації, особливо з боку органів влади.
Юрист Володимир Виноградов зазначає, що наразі відповідь є лише від місцевої влади:
«Вони відповіли, що гуртожиток був заповнений і жодної дискримінації вони не вчиняли. В будь-якому випадку вони зробили певні висновки, скарга досягла певних результатів. Тепер будуть більш коректно розселяти людей і звертати увагу на факти недопущення дискримінації»
Реагувати на порушення прав людей – це прямий обов’язок омбудсмену. Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини мав би втрутися, провести перевірку, відібрати пояснення і потім вже ухвалити рішення. За порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками передбачена кримінальна відповідальність.
«Правову оцінку цим подіям мав би надати інститут омбудсмена і ми мали на це надію. Якби Офіс уповноваженого надав би оцінку і встановив, що була дискримінація, ми мали б змогу звернутися до суду і встановити цей факт з відповідними наслідками. Але цього не відбулося», – зауважує юрист-правозахисник.
Якщо ви опинилися в подібних умовах, то звертайтеся до громадських приймалень Української Гельсінської спілки прав людини за юридичною допомогою.
Українська Гельсінська спілка з прав людини виконує проект «Налагодження механізму юридичного захисту прав осіб, які живуть з ВІЛ/СНІД, які хворіють на ТБ та уразливих до ВІЛ груп населення» в рамках реалізації проекту «Прискорення прогресу у зменшенні тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції в Україні», що реалізується за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби з СНІДом, туберкульозом та малярією.
В своїх зверненнях юристи користувалися такими нормативними актами, які встановлюють відповідальність за дискримінацію:
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну Андрій (ім’я чоловіка змінено цілях безпеки – авт.) займався...
29 Вересня 2023
Мешканець Київщини 26-річний Олексій Петрук зник під час окупації села Сидоровичі. В березні чоловік вийшов...
28 Вересня 2023
27 вересня ініціатива «Трибунал для Путіна» презентувала два подання до Міжнародного кримінального суду. У нових...
27 Вересня 2023
Склад злочину, передбаченого статтею 437 Кримінального кодексу України складається, як і інші склади злочинів з...
27 Вересня 2023