Останнє слово Пєтухова Володимира Сергійовича
У справі, про яку йдеться нижче, Володимир Пєтухов стверджує, що він абсолютно бездоказово був звинувачений у серії злочинів (у тому числі, яких не було в дійсності).
За словами Володимира, під час розслідування, речові докази, що були вилучені у дійсного виконавця злочину, були чомусь додані у якості доказів до його справи.
Пєтухов В.С. впевнений, що спростувати його провину можна при навіть поверхневому вивченні даної справи. Своєї вини у судовому слуханні він не визнав.
Епізод №1
«Розбійний напад на гр. І. та гр. І. »
Володимир Пєтухов стверджує, що до даного епізоду ніякого відношення не має. Він досі не може зрозуміти, на якій підставі суд виніс стосовно нього вирок.
Епізод №2
«Замах та розбійний напад на осіб, які знаходились у автомобілі «БМВ – 740» з метою заволодіння колективним майном ВАТ «Українські пухові вироби», поєднане з наступним вбивством цих осіб»
Зазначене обвинувачення, за твердженням пана Пєтухова, є правовим нонсенсом, адже такого злочину у дійсності не існувало і воно ніким не планувалось. Працівники МВС України, заарештували інваліда 2 групи Пєтухова В.С. і піддали його тортурам для отримання зізнання.
Вони сподівались, що отримають від нього зізнання щодо участі у інших злочинах (про які повідомляється в інших епізодах). Один із конфігуранів цієї справи Л. прагнучи уникнути відповідальності, переклав свою провину на Пєтухова В.С, вірно розрахувавши, що інвалід не зможе витерпіти насильства при проведенні дізнань в органах МВС. У результаті чого, Володимир взяв на себе провину за скоєне Л. Що надало можливості останньому уникнути покарання.
Тобто, вийшло так, що розслідування велося стосовно особи, яка вказані злочини просто не могла вчинити
.
Володимир Пєтухов, не знаючи нічого, про діяння, які йому сфабрикували, був підданий катуванням і побиттю з боку працівників міліції. І змушений був вигадувати злочини, до яких він нібито «причетний».
Суд, не дивлячись на явну абсурдність подібного обвинувачення вносить вирок Володимиру.
Епізод №3
«Спроба нападу на О., з метою заволодіння її автотранспортом та з подальшим її вбивством»
За словами пана Пєтухова даний епізод повністю ідентичний епізоду №2 цієї справи і є голослівним та надуманим .
Епізод №4
«Спроба нападу на В. поєднане з подальшим вбивством та заволодінням її автотранспортом»
Даний епізод повністю є уявою суддів зазначеного суду. По своїй суті та походженню повністю схожий з епізодами №2 і №3.
Епізод №5
«Розбійний напад та вбивство К. поєднане із заволодінням автомобілем з подальшим знищенням шляхом підпалу»
Свідок здійснення цього злочину Б. впізнав особу – це Л. Для будь-якого цивілізованого суду цього свідчення вистачило б для встановлення особистості злочинця. Однак, суд, ґрунтуючись на неправдивих показаннях злочинця, продовжує вірити Л. та обвинувачувати у даному злочині Пєтухова В.С. (Показання при досудовому слідстві були отримані за допомогою катувань працівниками МВС. України).
Епізод №6
«Зазіхання на життя співробітників правоохоронних органів Ч., Ч.»
У даному епізоді, з вогнепальної зброї, було поранено двох працівників міліції. Ніхто з них під час досудового слідства Пєтухова В.С., як особу, яка нібито в них «стріляла» не впізнає.
Зброя з якої були поранені ці особи, пістолет «ТТ-1944» року випуску, був вилучений слідством за місцем проживання Л., який з метою уникнути відповідальності за скоєне, обвинуватив у даній дії Пєтухова В.С..
Слідство як і суд, без яких-небудь мотивованих підстав, встановило, що дане діяння було вчинене Пєтуховим В.С.. Факт вилучення зброї у Л. було підтверджено на сторінках Вироку, як і факт, що саме з цієї зброї було поранено потерпілих по даному епізоду. Що дозволяє зі стовідсотковою вірогідністю вказати на виконавця даного злочину – тобто на Л.
Крім того, з місця злочину були вилучені джинсова куртка й сонцезахисні окуляри, що належали особі, що стріляла, у працівників міліції. На зазначених предметах дактилоскопічних відбитків Пєтухова В.С. – не виявлено, чого не скажеш про предмети, що належали Л.
Епізод №7
«Вбивство П. і заволодіння його автомобілем»
Вбивство зазначеної особи відбулось на дачі, яку Л. зняв для себе, що підтверджує свідок П. Згідно, “Протоколу відтворення обстановки й подій від 11.06.01 р.” Л. розповідає як він на дачі, знятої їм у П., убив П. і де сховав труп. Все вказує на нього, як на виконавця даного злочину.
Згідно з інформацією у вироку, труп П. був виявлений у місці зазначеному Л. Останній, з метою уникнення відповідальності, вказує на Володимира Пєтухова, як виконавця даного злочину.
Останній під тиском погодився з інформацією Л., але показати, де захований труп П., він не зміг, тому що у дійсності до даних дій не причетний, що вбачається з “Протоколу від 10.06.01 р.”, «Відтворення обстановки з Пєтуховим на сторінках Вироку».
Епізод №8
«Незаконне носіння, збут придбання вогнепальної зброї й бойових припасів, які використовувалися бандою під час здійснення злочинів» Зазначене обвинувачення безглузде. Мова йде про пістолет “ТТ”1944 року випуску №ЧБ 2847. Ця зброя була вилучена в Л. Згідно “Протоколу обшуку від 08.06.01р.” Саме з цієї зброї Л., (як булодоведено вище), зробив ряд злочинів.
І так само примусив вчинити злочин, з використанням цього пістолета свого знайомого П. відносно подружжя І. Зазначений злочин був зроблений групою у складі Л.-П. задовго до уявного “приєднання” до даної групи Пєтухова В.С.
Отже Л. придбав цю зброю й боєприпаси, а також зберігав її й використовував без якої-небудь “допомоги” Пєтухова В.С. Що підтверджується самими матеріалами справи.
Володимир Пєтухов вважає абсурдним висновок Верховного суду по цій справі. Адже він повністю дублює вирок суду першої інстанції. Кількаразові спроби оскаржити зазначені рішення, у порядку обумовленому статтями №400 4-5-7 “УПК України” – результату Пєтухову В.С. не принесли.