На активіста напали серед дня, поліція чотири місяці саботувала розслідування. Юристи УГСПЛ звернулися до ЄСПЛ
Центр стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини подав скаргу до Європейського суду з прав людини у справі військовослужбовця та громадського активіста Сергія Гнєзділова. Причиною звернення стало саботування розслідування нападу, який стався у квітні 2024 року в центрі Києва.
Напад посеред дня
28 квітня 2024 року близько 16-ої години Сергій Гнєзділов виходив із Національного культурного центру «Український дім» на Хрещатику. До нього підійшли троє невстановлених чоловіків, які почали штовхати його, погрожувати фізичним насильством та провокувати бійку. Нападники вимагали, щоб він «вибачився перед Євгеном Карасем» — військовослужбовцем, блогером та лідером громадської організації С14.
Інцидент відбувався вдень, у людному місці, в присутності свідків. Пізніше Гнєзділову вдалося ідентифікувати одного з нападників, про що він повідомив у соціальних мережах.
Це був не перший напад на активіста. Через свою публічну позицію Сергій Гнєзділов раніше неодноразово зазнавав погроз і нападів, про що повідомляли українські медіа.
Читати більше: Саботаж у справах активістів: чи можна притягнути слідчого до відповідальності?
Чотири місяці до початку розслідування
Одразу після інциденту Гнєзділов зателефонував на лінію «102». Його повідомлення зареєстрували, але жодних невідкладних слідчих дій проведено не було. 30 квітня він подав письмову заяву до Шевченківського управління поліції про вчинення кримінального правопорушення.
Упродовж наступних місяців заявник та його адвокат неодноразово зверталися до поліції із запитами щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Більшість звернень залишалися без відповіді. У липні поліція офіційно повідомила, що досудове розслідування не розпочате «у зв’язку із відсутністю складу кримінального правопорушення».
Лише після звернення до суду 8 серпня 2024 року поліцію було зобов’язано розпочати досудове розслідування. Фактично ж відомості до ЄРДР внесли наприкінці серпня — через чотири місяці після нападу. Кваліфікація: погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози (частина 1 статті 129 КК України).
Формальне закриття справи
28 жовтня 2024 року, менш ніж через два місяці після формального початку розслідування, провадження було закрите. На той момент Сергій Гнєзділов перебував під вартою, що унеможливлювало оперативне оскарження цього рішення.
Після звільнення з-під варти у січні 2025 року він одразу подав до суду скаргу. 19 березня 2025 року суд задовольнив скаргу та скасував постанову про закриття кримінального провадження. В ухвалі прямо зазначено, що досудове розслідування було неповним, дізнавач не провів усіх необхідних слідчих дій, не з’ясував у повному обсязі фактичні обставини, а рішення про закриття справи було передчасним і необґрунтованим.
Попри це, станом на сьогодні заявнику не відомо про проведення будь-яких реальних слідчих дій. Його досі не допитали і не надали процесуального статусу потерпілого. Сам Сергій повернувся до проходження військової служби.
Підстави скарги до ЄСПЛ
Юристи УГСПЛ подали скаргу до Європейського суду з прав людини, посилаючись на порушення одразу трьох статей Конвенції. Вони скаржились на відсутність ефективного розслідування та неспроможність держави захистити заявника (ст. 3 ЄКПЛ), пов’язували напад з порушенням права на свободу вираження поглядів (ст. 10 ЄКПЛ) та відсутність ефективних засобів правового захисту в подібних ситуаціях (ст. 13 ЄКПЛ).
Системна проблема
Ця справа є яскравим прикладом системної проблеми в Україні — неефективного розслідування нападів на громадських активістів, журналістів та лідерів думок. Коли держава не реагує належним чином на такі злочини, це створює атмосферу безкарності та посилає сигнал, що насильство проти тих, хто публічно висловлює свою позицію, залишається без наслідків.
Центр стратегічних справ УГСПЛ продовжуватиме захищати права Сергія Гнєзділова в Європейському суді з прав людини та наполягатиме на необхідності ефективного розслідування цього інциденту.
Публікація підготовлена у співпраці з Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Української Гельсінської спілки з прав людини і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.