Міжнародний день ненасильства з’явився у 2007 році. 15 липня на черговій асамблеї ООН проголосили відповідне рішення. Обрали дату для цього дня невипадково: 2 жовтня 1869-го народився Махатма Ґанді, який був не просто лідером руху за незалежність Індії, а й основоположником ненасильства у глобальному вимірі.
Ціль цього Міжнародного дня, згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї, — затвердити культуру миру, терпимості, розуміння і ненасильства.
Добре було б святкувати цей день, однак нашим сусідом є Російська Федерація, яка використовує насильство як один з ключових способів просування своєї політики.
Після розпаду СРСР у російському прикордонні спалахнули численні збройні конфлікти та — не без всебічної допомоги РФ — «розквітли» псевдодержави: Придністровсько-Молдавська Республіка (ПМР), Нагірно-Карабахська Республіка (НКР), Республіка Абхазія, Республіка Південна Осетія (або Держава Аланія), а на окупованих українських територіях — «ЛНР», «ДНР» і «Республіка Крим» (як невизнаний «суб’єкт РФ», розташований на тимчасово окупованій території України).
Всі ми відчули 24 лютого 2022 року «побажання доброго ранку» від РФ, але вітати вона нас почала ще в 2014 році, коли її «зелені чоловічки» з’явилися в Криму, а потім маріонетки почали захоплювати Донецьку та Луганську області. Вже довгих 8 років триває неоголошена війна, яка систематично супроводжується насиллям.
Наведемо лиш декілька прикладів фізичного насильства з боку російських солдат зі свідчень українців, які ми зафіксували:
«Запропонували одразу мене розстріляти. Веліли стати на пісок, щоб кров не розтікалася. Один спитав мене куди я хочу отримати кулю. Запропонував у ногу чи одразу на смерть. Я вибрав не мучитися. Розстрілювати погрожували з АКС, із ПМ. Потім мені казали, що відріжуть пальці. Діставали та показували ножі. Сказали, що мені пощастило, бо поранений і тому, що зараз відсутній на блокпосту їхній лікар, який любить відрізати вуха»
«Возле меня в метрах 4-х с левой стороны лежал мужчина плотного телосложения с отрезанным лицом, и было видно – кожа снята…» (мовою оригіналу)
Але не лише фізично нас намагаються знищити, можна знайти і приклади психологічного насилля:
«Протягом трьох діб у підвалі міськради нам не давали їсти й пити. Після цього перевели в будівлю ІТТ. Там нам уже давали їсти один раз на день, почали виводити надвір на прогулянки»
«Нас змушували ставати на коліна, навколо нас була преса, ходили місцеві. Місцеві кричали на нас, принижували, кидали в нас яйця, каміння, всіляке сміття»
У той же час, не нехтують і застосуванням сексуального насильства, яке проявляється не лише у формі зґвалтувань, а і катувань:
«Контакти чіпляли на язик і статеві органи, а потім починали ставити запитання. Якщо відповідь не подобалася, – давали розряд струму. Після цього мізки просто закипали. Били постійно, але це було так собі. Основний вид тортур – електрикою. Після цього лишалося багато опіків»
В цей день важливо ще раз наголосити, що всі прояви насилля з боку Російської Федерації та її посіпак необхідно задокументувати та належним чином розслідуватиі, а винних за скоєння міжнародних злочинів притягнути до відповідальності у незалежному та об’єктивному судовому процесі, який би гарантував повну повагу до незалежного судочинства.
Якщо вам відомо про застосування насильства з боку російських військових до українських військовослужбовців чи цивільного населення, то просимо написати нам на електронну адресу [email protected]. Ми збираємо такі свідчення від очевидцівв межах ініціативи «Трибунал для Путіна».
Автор: Сергій Мовчан, керівник Департаменту документування воєнних злочинів, Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ).