Під час парламентських слухань щодо подій у Мукачево представник Міністерства внутрішніх справ України звернувся до народних депутатів України з проханням прискорити прийняття закону, що визначає правові підстави дій правоохоронних органів під час проведення мирних зборів і демонстрацій.

Перший заступник Міністра внутрішніх справ Михайло Васильович Корнієнко зокрема зазначив:

„…Більшості проблем, що мали місце під час виборів у місті Мукачево, можна було б уникнути, якщо було б законодавчо врегульовано дії правоохоронних органів, органів місцевої влади та самоврядування під час організації та проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій. Маючи таку нагоду, звертаюся до вас, шановні народні депутати, з проханням прискорити прийняття цього закону України.”

Нагадаємо, що відповідно до Конституції України права на мирні збори може бути обмежене виключно законом. Тобто це право не може бути обмежено на підставі будь-якого іншого нормативного акту. На сьогодні процедура проведення мирних зборів і демонстрацій регулюються нормативними актами радянських часів, зокрема Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 липня 1988 року, що не має статусу закону.

У свою чергу, Конституційний Суд за поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України у своєму рішенні від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001 висловився з цього приводу наступним чином:

“Організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання”.

З огляду на це? з формально-правової точки зору? будь-яке інше обмеження права на мирні збори та демонстрації, здійснене не на підставі відповідного закону є не конституційним та неправомірним. Відсутність законів, які б врегулювали можливість передбачених (згідно Конституції України і Конвенції) обмежень прав людини і основних свобод, провокує порушення цих прав і свобод з боку державних органів, і, зокрема, на жаль, з боку судів.

Парламент минулого року відхилив проект закону щодо мирних зборів і демонстрацій на стадії другого читання, фактично, відмовившись від його прийняття взагалі. Зараз в парламенті зареєстровано альтернативні три законопроекти щодо реалізації права на мирні збори.

Секретаріат Ради українських правозахисних організацій