Мікрокредит на 14 днів, а відсотки за ним набігали роками. Як борг у 4 тисячі ледь не перетворився на пастку

Юристи пояснюють, на що треба звертати увагу, щоб не втрапити у подібну халепу.

Артем (ім’я змінено) узяв у 2021 році невелику суму в борг, а через чотири роки раптово дізнався, що йому нараховано понад 10 тисяч гривень штрафів. Координатор приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Федорічев розповів, як вдалося відстояти клієнта в суді і чому такі історії стають дедалі частішими.

Історія почалася у 2021 році, коли хлопець опинився у скрутній ситуації і взяв мікрокредит на 4000 гривень. Як і багато інших позичальників, він не приділив достатньої уваги умовам договору — треба було терміново вирішити проблему.

Відсотки за кредитом сягали 881% річних — цифра, яка здається завеликою, але є цілком легальною для мікрофінансових установ в Україні. До того ж, за кожен день прострочення нараховувалася неустойка. Договір діяв лише 14 днів — стандартний термін для таких експрес-кредитів.

Погасити борг Артем вчасно не зміг, а фінансова установа нібито «забула» про клієнта. Через чотири роки, у 2025 році, на нього чекала неприємна несподіванка. Первинний кредитор передав право вимоги колекторській компанії за договором факторингу. Чим більше часу минало, тим більше набігали відсотки та штрафи. І тоді почався агресивний тиск з боку колекторів: агресивні телефонні дзвінки, листи з погрозами заблокувати банківські рахунки та забрати майно.

— Це як раз і пояснює, чому компанія не вживала активних дій щодо стягнення боргу, а не ініціювала процес повернення своїх коштів одразу після закінчення терміну кредитного договору, — каже Євген Федорічев.

За три з половиною роки відсотки і штрафи набігли до таких розмірів, що загальна сума вимог перевищила 10 960 гривень — майже втричі більше, ніж початковий кредит. Тоді фінансова установа передала право вимоги колекторській фірмі за договором факторингу і подала до суду. Це сталося навесні 2025 року.

Для клієнта це стало несподіванкою. За допомогою він звернувся до громадської приймальні УГСПЛ у Торецьку.

— Людина була в розгубленому стані, — згадує Євген Федорічев. — Спочатку Артем усвідомлював, що проігнорував виконання зобов’язань. Але кредитна установа поставила умови, які створювали суттєвий штучний дисбаланс між правами сторін — не на користь боржника.

Колектори дзвонили не лише боржнику, а і його родичам і знайомим — використовували всі контакти, які людина залишила в анкеті при оформленні кредиту. Записів цих розмов клієнт не зробив — просто не здогадався, що вони можуть стати доказом у суді.

Три аргументи захисту

Коли до справи долучилися юристи УГСПЛ, юристи почали детально вивчати документи і знайшли відразу кілька серйозних порушень.

По-перше, договір факторингу між первинним кредитором і колекторською фірмою був оформлений з грубими помилками.

— У договорі не зазначили конкретну суму, за яку передавали право вимоги, — каже Федорічев. — А це суттєва умова. Фактично договір не може вважатися укладеним, і колектори не мали повноважень вимагати гроші.

По-друге, фінансові документи мали порушення формальних вимог. Замість первинних бухгалтерських документів колектори надали копії без належних реквізитів і завірення.

— Представники компанії стверджували, що надані довідки підтверджують розрахунки, — обурюється юрист. — Але документи не відповідали законодавству про бухгалтерський облік, не мали необхідних реквізитів. Фактично документи в такому форматі могли надрукувати де завгодно.

По-третє, відсотки та штрафи нараховувалися з 2021 по середину 2025 року, тоді як сам кредитний договір діяв лише 14 днів. Нарахування відсотків і штрафів поза межами договору — це незаконно.

Рішення суду

Судовий розгляд тривав пів року. Фінансова установа залучила кількох адвокатів, витрати на послуги яких також мали покласти на боржника у випадку програшу.

Але суд взяв до уваги лише третій аргумент захисту — про неправомірне нарахування відсотків і штрафів поза строком дії договору. Перші два аргументи захисту суд не врахував.

— Це несправедливо та незаконно, — вважає Федорічев. — Але клієнт був щасливий, що не доведеться сплачувати відсотки і штрафи, лише тіло кредиту.

Молодий чоловік не захотів подавати апеляцію, хоча юрист переконаний, що шанси виграти повністю були високими. Зрештою, замість майже 11 тисяч гривень хлопцю довелося повернути лише початкові 4000 — ті самі гроші, які він реально брав у борг.

Система, що працює проти людей

За словами Федорічева, ця справа — лише верхівка айсберга. «Останнім часом звернення щодо прострочення сплати кредиту почастішали в моїй практиці», — зауважує він.

Проблема в тому, що система створює значні ризики для позичальників. Мікрофінансові установи укладають договори з умовами, що створюють суттєву диспропорцію прав і обов’язків сторін, розраховуючи на те, що люди не читатимуть дрібний шрифт. Потім переуступають борги колекторським фірмам, які діють агресивно і часто за межами закону.

— Це розраховано на людину, яка не розбирається в нюансах договору і дізнається про судове провадження, коли вже заблокують банківський рахунок, — пояснює юрист.

Ба більше, часто постраждалі навіть не знають, що відбулося судове засідання. Якщо боржник не користується електронним судовим кабінетом або додатком «Дія», повідомлення може просто не дійти — все залежить від адреси, яку зазначить кредитор. А суд вважає повістку надісланою, навіть якщо людина її не отримала.

— Якщо боржник не з’явиться, рішення все одно винесуть — і часто не на його користь, — каже Федорічев. — Суд може прийняти рішення на користь кредитора просто тому, що ніхто не заперечував і не вказував свою позицію. Колектори користуються тим, що суди перевантажені, і ретельно перевіряти документи часто немає змоги.

Як захистити себе

Євген Федорічев радить бути максимально обережними з мікрокредитами:

Читайте договір уважно. Особливо розділи про відсотки та штрафні санкції. Якщо щось незрозуміло — ставте запитання. Якщо інша сторона ухиляється від пояснень або не може пояснити простими словами — це тривожний сигнал.

Договори можна змінювати. Ви маєте право наполягати на зміні тих пунктів, які ставлять вас у невигідне становище. Якщо кредитор не йде на компроміс — краще не підписувати взагалі.

Зверніть увагу на пропорції. Якщо відсотки і штрафи створюють суттєву диспропорцію з тілом кредиту — це можуть бути несумлінні дії.

Не давайте забагато контактів. Номери телефонів родичів, друзів, колег — усе це колектори використовуватимуть для тиску і погроз.

Користуйтеся електронним кабінетом суду або «Дією». Інакше ви можете навіть не дізнатися, що проти вас відкрили справу, і програєте автоматично.

— Хлопця у суді ми відстояли, — підсумовує Євген Федорічев. — Суддя прийняв рішення про сплату ним лише тіла кредиту, без вкрай високих відсоткових та штрафних нарахувань. Але скільки позичальників втрачають можливість захистити свої права через необізнаність?

Найголовніше: якщо ви опинилися в такій ситуації — не панікуйте і зверніться до юриста. Як показує практика, навіть у найскладніших випадках можна знайти юридичні помилки з боку кредиторів і колекторів.

Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» в рамках реалізації проєкту «Налагодження механізму юридичного захисту прав осіб, які живуть з ВІЛ/СНІД, які хворіють на ТБ та уразливих до ВІЛ груп населення».

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube