Закон, що змушує повідомляти про «зв’язки» з людьми в окупації – чому правозахисники проти?
25 квітня 2024 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Кодексу законів...
03 May 2024
Олег Шинкаренко спеціально для Лівого берега
Фото обкладинки – Макс Требухов, LB.ua
Дослідження ГО «КиївПрайд» тривало протягом першої половини 2018 року. Його автори вважають, що “реальні умови функціонування правової системи в Україні на сьогоднішній день показують, що не кожна особа має реальну можливість отримати захист своїх прав у суді відповідно до визнаних стандартів прав людини, без зазнавання юридичних, процедурних, соціально-економічних або культурних бар’єрів”.
Експертка проекту, доцентка кафедри теорії держави і права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Олена Уварова сказала, що у представників юридичної професії існує велика прогалина у знаннях щодо визнаних стандартів захисту за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. Так у грудні 2014 року на круглому столі щодо включення у Конституцію терміну дискримінації за ґендерною ідентичністю прибічники цієї позиції були в абсолютній меншості. А представники юридичних вишів виступали активно проти. «У мене виникло враження, що це сталося від браку знань про цю проблему», – сказала Олена Уварова. Саме для того і було зроблене представлене дослідження.
Дослідниця, правозахисниця та модераторка фокус-груп Марина Герц розповіла, що польове дослідження проводилося у чотирьох містах України: в Одесі, Харкові, Києві та Львові. Фокус-групи складалися з адвокатів, суддів та студентів юридичних спеціальностей. Для чистоти експерименту дослідники не акцентували увагу саме на ЛГБТІ-людях, а розпитували про всіх людей, які мають складності із доступом до правосуддя. В результаті була помічена конфронтація поміж професійним та особистим ставленням до проблеми. Наприклад, звільнення транс-жінки з роботи у дитячому садочку вважалося однозначно незаконним. З іншого боку опитувані починали розмірковувати, наскільки взагалі подібна людина має право працювати на такій посаді. Так само було і з питанням обмеження в’їзду в Україну. Опитувані вважали, що можна обмежити в’їзд людям з ВІЛ.
Один із учасників фокус-групи проходив практику у суді і помітив, що суддя спеціально затягував розгляд справи щодо злочину на ґрунті гомофобії. Так само часто відбувається і з представниками правоохоронних органів, наприклад, Національної поліції, де відмовляються відкривати кримінальні справи щодо подібних злочинів. За результатами моніторингу правозахисної організації «Наш світ» у 2017 році зафіксовано 117 випадків злочинів на ґрунті ненависті щодо ЛГБТІ. Проблема у тому, що ці випадки зафіксовані громадськими моніторами, а не правоохоронними органами України. Відбувається це тому, що ЛГБТІ-люди звикли стикатися із гомофобією у поліції, тому дуже часто не звертаються туди із заявами про злочин. Якщо ж із такими заявами і звертаються, то вони здебільшого не кваліфікуються як злочини на ґрунті ненависті.
Начальник відділу взаємодії з органами державної влади та громадськістю МВС Олег Матвєйцов повідомив, що у зв’язку із Київ-прайдом, який відбудеться у столиці 17 червня, Національна поліція вживає просто безпрецедентних заходів безпеки під час проведення Маршу Рівності. Модератор круглого столу та координатор проекту із захисту прав представників ЛГБТКІ-спільноти (УГСПЛ) Владислав Петров сказав, що вже сам факт безпрецедентних заходів з боку Нацполіції є своєрідним маркером ставлення до меншин в Україні. Модератор зауважив, що боротися із упередженнями щодо ЛГБТКІ-спільноти та гомофобією можливо за допомогою просвіти.
Присутній на заході директор Представництва Freedom House Україні Метью Шааф сказав, що в Україні варто розвивати емпатію та співчуття до життєвого досвіду інших людей. «Це виклик для нас усіх – і для тих, хто надає правову допомогу, представників громадянського суспільства, і для чиновників, представників органів влади, – сказав він. – За даними наших опитувань, 90% українців вважають, що серед їхніх друзів та знайомих немає ЛГБТ. Якщо ти вважаєш, що таких людей немає, то тобі складно буде зрозуміти, як вони живуть, з якими проблемами вони зіштовхуються і таке інше».
Директор Європейських та Євразійських програм Freedom House Марк Берендт нагадав, що у деяких країнах нашого регіону ситуація із захистом прав ЛГБТ є набагато гіршою. Наприклад, у Чечні, Азербайджані і Таджикистані влада збирає списки таких людей. У Киргизстані місцева ЛГБТ-спільнота сформувала механізм самозахисту. «У жодній із таких країн ЛГБТ не довіряють поліції, – сказав Марк Берендт. – Між іншим, подібна ситуація спостерігається навіть у деяких регіонах США. Несправедливо вимагати від ЛГБТ розкривати свій статус для того, щоб отримати правову допомогу, оскільки у багатьох країнах це може призвести до дуже небезпечних наслідків».
Захід було організовано ГО «КиївПрайд» за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя» у партнерстві із Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) та Правозахисним ЛГБТ-центром «Наш світ».
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
25 квітня 2024 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Кодексу законів...
03 May 2024
Чи можна змінити громадянство з російського на українське? З таким питанням звертаються іноді до юристів...
02 May 2024
29 квітня 2024 року суспільство сколихнуло повідомлення про відступ України від своїх зобов’язань за міжнародними...
29 April 2024
До юристів громадських приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини часто звертаються родини загиблих військових,...
23 April 2024