«Квартира її, але держава не бачить»: жінці з Бахмуту довелося через суд підтверджувати право на зруйноване житло
Право власності було оформлене ще у 2001 році, але через окупацію міста і недоступність архівів довести його державі вдалося лише через суд. Допомагали їй юристи громадської приймальні УГСПЛ у Хмельницькому, яка працює на базі ГО «Подільська правова ліга».
Жінка переїхала з Бахмуту після початку повномасштабного вторгнення. Як і сотні тисяч інших внутрішньо переміщених людей, вона опинилась в іншому місті з документами на руках, але без можливості повноцінно розпоряджатись своїм майном. Квартира, яку вона придбала ще у 2001 році, юридично залишалась її власністю, але держава цього не «бачила».

Відмова реєстратора
У червні 2023 року жінка звернулась до державного реєстратора у Хмельницькому з метою внести право власності на квартиру в сучасний електронний реєстр. Отримала відмову.
Причина полягала в особливості законодавства: оскільки право власності виникло до 1 січня 2013 року — тобто до запровадження Єдиного державного реєстру речових прав, — реєстратор був зобов’язаний отримати підтвердження зі старих архівів БТІ. Але Бахмутське БТІ знаходиться на окупованій території, і отримати від нього архівну довідку не було можливості.
Після відмови жінка звернулась по юридичну допомогу до громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у Хмельницькому, яка працює на базі ГО «Подільська правова ліга».
— Запит був досить типовий: право власності на квартиру і так її, але не внесене в реєстр, — розповідає адвокат Павло Слободянюк, який вів цю справу.

Пошук документів і судовий шлях
Адвокат спочатку спробував вирішити питання в позасудовий спосіб. Було направлено п’ять адвокатських запитів — до Бахмутської міської військової адміністрації, КП «Бахмутське БТІ» та Донецької обласної військової адміністрації. Проте отримати необхідну архівну довідку так і не вдалось.
— Наразі альтернативи судовій процедурі не існує, якщо відсутня архівна довідка БТІ, — пояснює Слободянюк. Якби довідка була доступна, жінка могла б пройти звичайний адміністративний шлях реєстрації без звернення до суду.
Позов подали на підставі статті 392 Цивільного кодексу України, яка дозволяє власнику майна звернутись до суду за підтвердженням права власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою стороною. Справу спочатку розглядав Дружківський міський суд Донецької області, але наприкінці 2024 року у зв’язку зі зміною територіальної підсудності її передали до Довгинцівського районного суду Кривого Рогу.
23 березня 2026 року суд виніс рішення на користь позивачки: право власності на квартиру в Бахмуті було визнане.
Навіщо підтверджувати право на зруйноване житло
Квартира фізично не збереглась. «Я знаю, що квартира повністю зруйнована, а місто стерте з лиця землі», — каже адвокат. Але саме тому юридичне підтвердження права власності набуває особливого значення.
Без запису в Єдиному державному реєстрі речових прав жінка не могла ні розпоряджатись майном, ні претендувати на державну компенсацію. Тепер, після набрання рішенням законної сили, вона зможе зареєструвати право власності в реєстрі й подати заявку на відшкодування за програмою «єВідновлення», яка передбачає компенсацію за повністю зруйноване житло.

Масштаб проблеми і відсутність законодавчого рішення
За словами адвоката, подібних справ надзвичайно багато. Усе нерухоме майно, право власності на яке виникло до 2013 року і не внесене в сучасний реєстр, потребує підтвердження через суд — якщо доступ до архівів БТІ втрачено через окупацію або бойові дії. Судова практика в таких справах за чотири роки повномасштабної війни вже є усталеною, однак шлях залишається тривалим і потребує юридичного супроводу.
Спроба вирішити проблему на законодавчому рівні поки що не дала результату. Законопроект №11440, який мав спростити реєстрацію права власності для людей, що не мають доступу до архівів БТІ, не пройшов жодного читання у Верховній Раді й не був внесений до порядку денного сесії.
Це означає, що тисячі людей у схожій ситуації й надалі змушені вирішувати питання в судовому порядку — кожен окремо, кожен зі своїм пакетом документів і своїм очікуванням рішення.
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber