Публікація

«Кремль почувається безкарно»: хто має розслідувати підрив ГЕС?

Підрив Каховської ГЕС можна порівняти з замахом на руйнування атомної електростанції і світові лідери мають реагувати вже, вважає Олександр Павліченко. 

6 червня російські військові підірвали греблю Каховської ГЕС. Повністю оцінити масштаби катастрофи поки що важко. Проте вже можна сказати, що своїми діями Росія вчинила черговий воєнний злочин. Женевська конвенція, написана після Другої світової, прямо забороняє атакувати греблі й дамби. Хто має розслідувати підрив Каховської ГЕС та як мають реагувати світові лідери аби не допустити подібних актів у майбутньому – в етері Громадського радіо  розповів виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. 

Воєнний злочин і терористичний акт 

Каховська ГЕС до підриву. Джерело фото: Вікіпедія

Підрив Каховської ГЕС можна кваліфікувати і як воєнний злочин, і як терористичний акт, каже Олександр Павліченко. І його можна порівняти з замахом на підрив атомної станції, який створює техногенну катастрофу. 

– Це дуже серйозна загроза, про яку мають зараз думати лідери світових держав з тим аби мати негайну відповідь на такі виклики, – каже Олександр Павліченко. – Тобто аби покарання, санкції та притягнення до відповідальності не відбувались впродовж 15-20 років, щоб була негайна реакція, яка примусить відмовлятись від подальших дій в такому напрямку. На сьогоднішній день, Кремль почувається поки що безкарно за вчинення цієї терористичної атаки. 

Щоб уникнути відповідальності, РФ вкотре звинувачує Україну.

– Росія запросто може сказати: «В нас тут є хворий військовий, який взяв і випадково підірвав. А ми не хотіли цього робити. Хай він відповідає». Або вони зараз намагаються перекласти відповідальність за вчинення цього злочину на українську сторону. Це їхня постійна практика, тому дивуватись тут нема чому, – каже виконавчий директор УГСПЛ. –  Важливо буде провести всі розслідування щодо цього факту для того, щоб показати, як, коли і ким було вчинено цей злочин, і підтвердити вину Російської Федерації, оскільки вона знову починає маніпулювати і намагається відбрехатися, як у 2014-му році, коли вона заявляла, що не має відношення до збитого літака малайзійських авіаліній. 

Затоплення внаслідок підриву ГЕС. Джерело фото: ДСНС України

Хто має розслідувати цей злочин?

Основний масив розслідування, на думку, Олександра Павліченка має відбуватись в Україні і здійснювати його повинна саме українська сторона. А вже потім варто залучати Міжнародний кримінальний суд. 

– МКС частіше використовують більше в політичному контексті, розуміючи, що він має більшу вагу. Якщо українська сторона не може видати ордер на арешт Путіна, то МКС це вже зробив. Можливо, МКС візьметься і за цей випадок з підривом гідроелектростанції, але знову ж – це має бути проведе належне розслідування, зібрані факти і пройдені всі юридичні процедури, – пояснює Олександр Павліченко. – Тут прерогатива виключно Міжнародного кримінального суду визначати – беруть вони цю справу чи ні, проводять розслідування чи ні. Від того, чи будуть до них звертатись на рівні Офісу генпрокурора чи на іншому рівні – це не визначатиме характер справи і чи буде вона прийнятна для розгляду. Прерогатива української сторони – це розпочати розслідування, що вже зроблено. 

Олександр Павліченко вважає, що Міжнародний суд ООН не буде виокремлювати підрив Каховської ГЕС в окрему справу. 

– Міжнародний суд ООН розглядає дві категорії справ: це справи, які стосуються фінансування терористичної діяльності, і це справи, які пов’язані з дискримінацією або порушенням Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. І те, що Росія вдається до дискримінаційних дій кримських татар і українців у Криму, як раз стало однією з підстав звернення. Друга підстава — її терористична підривна діяльність в Донецькій і Луганській областях, починаючи від 2014-го року, які слугували підставою для порушення цієї справи, і на сьогодні вони доповнюються новими епізодами. Підрив Каховської ГЕС, який вчинила Росія, є одним з цих епізодів. Окремого провадження за цим фактом вчинення злочину в контексті розслідувань цієї справи не потребується, але цей злочин може бути виокремлений для розслідування, – пояснює він.  

Цю справу з підривом Каховської ГЕС можуть долучити до слухань, які вже відбуваються в Міжнародному суді ООН у Гаазі за позовом України проти Росії у справі «Застосування Міжнародної конвенції щодо боротьби з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції щодо подолання усіх форм расової дискримінації».

Нагадаємо, що вночі 6 червня на греблі Каховської ГЕС, яку контролювали російські військові, пролунав вибух. Близько 16 тисяч людей на правобережжі Херсонщини опинились в зоні затоплення. Найкритичніша ситуація на лівобережжі, яку контролюють російські військові. За повідомленнями із соцмереж, там не проводять евакуацію, і не дають виїхати тим, хто самостійно це хоче зробити. Тим часом, вода продовжує прибувати. 

У підриві Кремль звинувачує Україну. Хоча ще минулого року була інформація про те, що росіяни замінували дамбу Каховської ГЕС і готові її підірвати. 


Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube


Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: