Напередодні свят, в рамках проекту «Підтримка та захист громадянського суспільства в Україні» громадська приймальня УГСПЛ у м. Суми підготувала інтерв’ю з Ольгою Макар, координаторкою руху «Молодь за мир» у Києві.

Вже 7 років поспіль волонтери руху «Молодь за мир», створений всередині Спільноти святого Егідія, запрошують небайдужих людей долучатися до щорічної акції «Таємний Санта» та дарувати радість і відчуття потрібності людям, які цього потребують. Акція передбачає не тільки відправку подарунків літнім людям, дітям-сиротам та іншим, а ще й оплату обідів для них, покупку продуктових наборів для нужденних. Організатори кажуть, що їх гасло: «Різдво — для всіх». У часи епідемії коронавірусу воно набуло особливої важливості, коли бездомні, літні опинилися у дуже складних умовах, здебільшого наодинці. Окрім передсвяткових клопотів, представники руху протягом року допомагають бездомним, літнім людям, людям з інвалідністю, дітям з дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, бідним багатодітним сім’ям, біженцям та іншим нужденним. Рух в Києві налічує близько сотні людей, які витрачають свій час та власні кошти та пожертви від небайдужих на закупівлю продуктів, необхідних речей, подарунків організацію заходів, вирішення проблем тощо.

 

– Як ви прийшли до того, що почали займатися волонтерством?

Волонтерство само мене знайшло: люди з «Молодь за мир» розклеїли оголошення про збір одягу і роздачі їжі для бездомних, моя подруга побачила – запросила мене. Мені було 18 років, і я вчилася на першому курсі. Я не дуже хотіла, лише з ввічливості пішла. Була вражена: по-перше, що бідних людей дуже багато, що вони настільки голодні й змерзлі. По-друге – що прагнуть спілкування, і я можу його їм дати. Ці люди були зовсім не такими, як я уявляла в своїх стереотипах – вони були привітні, спілкувалися на різні теми, слухали мене, казали «приходьте через тиждень – поговоримо». Тому я захотіла прийти ще раз і ще раз.

 

– З чого почався проєкт «Таємний санта»?

Більше 30-ти років у всьому світі Спільнота святого Егідія та рух «Молодь за мир» святкують Різдво з бідними людьми, яким допомагають протягом року. У Києві ми сидимо за святковими столами і разом їмо кутю з безхатьками літніми людьми, з ромськими сім’ями, дітьми-сиротами, з біженцями. Наприкінці обіду всі отримують іменний подарунок. Проєкт «Таємний санта» ми придумали сім років тому: я бачила, як захоплено люди в інтернеті роблять подарунки незнайомцями, граючи «в санту» – і задумалася, як адаптувати цю гру до наших потреб. За ці роки у нас було 10 тисяч «таємних сант» – тобто людей, які захотіли зробити іменний різдвяний подарунок комусь з наших друзів-бідних.

– Судячи з ваших сторінок в соцмережах, ви не тільки активна громадська діячка та волонтер, разом з чоловіком ви виховуєте близнюків. Як ви знаходите час на громадську діяльність, сім’ю та роботу?

Головне тут – не розділяти і не протиставляти сім’ю і «зовнішній світ»: ми з чоловіком допомагаємо безхатькам, бо хочемо, щоб наші сини жили у більш людяному і справедливому світі. Тобто це теж турбота про них. Сподіваюся, ми дамо їм приклад і вони будуть нами пишатися. Нам допомагають родичі, друзі, няня, та й самі ми з чоловіком чергуємося: одного тижня він іде роздавати їжу бездомним, одного – я.

Щодо роботи (я викладаю українську для іноземців), то дуже допомагає гнучкість і можливість регулювати свою зайнятість

 

– Яка історія людей, яким Ви та ваші однодумці допомагали запам’яталася найбільше всього?

Чесно – найбільше вражають не історії, а стосунки, які виникають між нами. Наприклад, у мене був Льоша – бездомний віком трохи за сорок, якого обманули аферисти. Через них він втратив квартиру. Він якось боровся, а потім йому сказали: «Уже нічого не змінити, ти тепер більше нікому не потрібен». Він зібрав сумку речей і пішов на вулицю. Почав пити. Ми зустріли його в переході внайгіршому зі станів – п’яного, брудного, дуже печального. Він не хотів ні з ким говорити. Тиждень за тижнем ми приходили і все почало змінюватися. «Ви нагадали мені, що я ще людина», – згодом сказав Льоша. Ми спілкувалися сім років. За цей час він кидав пити, знаходив роботу і житло, потім знову все ламалося, потім налагоджувалось – словом, життя. За ці роки ми дуже багато спілкувалися, святкували дні народження і Різдво разом. Льоша казав: «Сенс життя – зробити, щоб хоча б одна людина завдяки тобі усміхалась». Ще він якось почув, як хтось каже, що в світі немає нічого вічного. «Є, – перебив він, і показав на серце, – це вічне – це і є ти». Льоша помирав на наших очах: він довго пив, намагався припинити, але не міг, йому стало дуже погано – ми повезли його в лікарню. Приїжджали і бачили, як він повільно згасає. Бачили його страждання, розкаяння. І, як часто буває, ми були єдиними людьми, які супроводжували його до смерті.

Часом люди кажуть, що ми перебільшуємо, коли називаємо безхатьків своїми друзями. Але коли я думаю про такі історії, то розумію, що ні, не перебільшуємо. Бездомна людина, чоловік-алкоголік може стати тобі кимось близьким і рідним.

 

-Чого найбільш потребують люди, яким Ви та ваші однодумці допомагаєте?

Спілкування, простого людського тепла.

 

-Через які показники Ви можете оцінити результати своєї діяльності?

Ми стараємося відповісти на ті питання, які перед нами ставить життя і час, ставлять люди: наприклад, коли почався карантин і бездомні втратили все, ми знайшли способи, щоб роздавати у два-три рази більше їжі, ніж раніше. Виклик, який завжди перед нами, – це самотність людей. Не знаю, які тут можуть бути показники: чесно кажучи, ми так не мислимо.

 

 

– Як часто люди, яким в свій час протягнули «руку допомоги», починають таким же чином допомагати іншим?

Насправді вони допомагали одне одному задовго до нас. Бездомні – це перші, хто провідує у лікарні інших бездомних, хто ділиться їжею, одягом, роботою.

 

– Чого на Вашу думку не вистачає українцям для розвитку мирного, рівного та солідарного суспільства?

Авторитетів, освіти.

– Щоб Ви побажали кожній людині в Новому році?

Мати справжнього друга і серце, повне любові. Щоб страхи нами не керували. Мріяти!

 

У виступі на TEDxKyivWomen2019 Ольга Макар ділиться історіями безхатченків, яким вона допомагає та розповідає, як стати частиною такої ініціативи.

 

Тисячі людей зі всієї країни щороку приєднуються до акції «Таємний Санта». Таємний Санта є у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові та Одесі. Для того, щоб зареєструватися на участь в акції потрібно заповнити анкету та чекати, поки з вами зв’яжуться організатори. Посилання, на реєстрацію: https://forms.gle/wukmGkQzS2M7SZxVA

 

***

Публікацію підготовлено в рамках проекту «Підтримка та захист громадянського суспільства в Україні», що втілюється за фінансової підтримки Європейського Союзу.