![](https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2024/07/zahlushky-UHSPL-750-450-piks-7-380x145.png)
Вимагаємо звільнити важкохворого активіста «Кримської солідарності» Тофіка Абдулгазієва
Протягом останніх семи місяців стан здоров’я засудженого до 12 років у колонії суворого режиму кримського...
23 July 2024
Українська Гельсінська спілка з прав людини продовжує серію інтерв’ю з керівниками правозахисних організацій України на тему поліпшення захисту прав вразливих груп населення під час боротьби з пандемією COVID-19. Однією з найбільш постраждалих від наслідків введення карантинних обмежень груп населення є секс-працівники.
Про те, яким чином правозахисники можуть допомогти секс-працівникам у відстоюванні прав в такий складний час, в інтерв’ю з керівницею всеукраїнської Благодійної Організації «Легалайф-Україна» Наталією Ісаєвою.
На сьогодні боротьба з пандемією COVID-19 є темою №1 у всьому світі і знаходиться в самому розпалі. Такі організації як ООН і ПАРЄ вже висловили побоювання щодо того, що введені державні карантинні обмеження негативно впливають на збереження прав людини. У чому на Ваш погляд полягає основна небезпека для прав спільноти секс-працівників в зв’язку з цим?
Пандемія COVID-19, як і інші кризи в галузі охорони здоров’я, оголює існуючу нерівність і непропорційно зачіпає людей вже криміналізованих, маргіналізованих, які живуть в фінансово небезпечних ситуаціях, найчастіше, поза механізмами соціального захисту.
Багато секс-працівників одночасно належать і до інших вразливих груп, внаслідок пандемії COVID-19 в усьому світі вони зазнають труднощів, повну втрату доходу, зростаючу дискримінацію і переслідування.
Криміналізація різних аспектів секс-праці в більшості країн сприяє посиленню і без того небезпечного становища секс-працівників в неформальній економіці. Оскільки секс-працівники та їхні клієнти самоізолюються, секс-працівники залишаються незахищеними і стають все більш уразливими через відсутність доступу до національних схем соціального захисту, а також із-за виключення їх з пакету надзвичайних заходів соціального захисту, що застосовуються до інших працівників, особливо в тих випадках, коли секс-праця криміналізована. Вони не в змозі забезпечити себе і свої сім’ї, ризикують втратити житло, мають обмежений доступ до медичних послуг, презервативів і інших товарів для безпечного сексу. Тим самим секс-працівники стикаються з підвищеним ризиком для своєї безпеки, свого здоров’я і свого життя тільки заради того, щоб вижити.
Ситуація в Україні відображає регіональні та світові тенденції. По мірі того як вірус розповсюджується уряд став вживати різні заходи, щоб забезпечити безпеку громадян. Однак секс-працівники знову опинилися без захисту. Секс-працівники не можуть отримувати фінансову допомогу, яку надає уряд. Тим часом секс-працівники світу створюють фонди реагування на надзвичайну ситуацію, щоб допомогти спільноті в період кризи і просять всіх небайдужих людей робити свої пожертви.
Висловили свої побоювання і занепокоєння в спільній заяві: Глобальна мережа проектів по секс-праці (NSWP) і ЮНЕЙДС (ЮНЕЙДС, Об’єднана Програма ООН з ВІЛ/СНІДу). Також є заяви від Мережі адвокації за права секс-працівників (SWAN) і Міжнародного комітету з прав секс-працівників в Європі (ICRSE).
Глобальний альянс проти торгівлі жінками (GAATW) також опублікував заяву, в якій закликає рух по боротьбі з торгівлею людьми визнати більш широкий погляд на торгівлю людьми під час глобальної пандемії COVID-19. Криза продовжує оголяти більш широку нерівність (включаючи доступ до охорони здоров’я, допомогу по безробіттю, нестандартну зайнятість, нерівність в доходах, насильство в сім’ї і расизм).
Ось витяг із заяви:
«Наша точка зору полягає в тому, що пандемія оголила недоліки глобальної економічної моделі, яка сприяє заможним, відкидає регулювання і оподаткування і спирається на дешеву, контрольовану і експлуатовану робочу силу.
Криза в охороні здоров’я пройде, але після неї, швидше за все, настане криза економічна. Рух по боротьбі з торгівлею людьми повинен виходити за рамки свого притулку і приєднатися до зростаючих вимог системних змін. Всі інші дії будуть вважатися корисливими, як свято під час COVID-19».
Як БО «Легалайф-УКРАЇНА» реагує на ці виклики на організаційному рівні?
БО «Легалайф-УКРАЇНА» має свої філії і ініціативні групи в різних містах України. Ми перейшли, де це можливо, на дистанційну роботу або ж з дотриманням норм, але ми продовжуємо безперервну роботу, надаючи консультаційну, юридичну та медико-соціальну підтримку секс-працівникам. Ми реагуємо на потреби громади, де можливо перерозподіляємо наявні кошти у відповідь на пандемію COVID-19 закуповуючи засоби індивідуального захисту, продукти харчування і допомогу для секс-працівників які мають дітей. Багато хто з наших активістів організують збір коштів серед небайдужих людей. Хотілося б, щоб співчуваючих і небайдужих людей було більше. Завдяки налагодженому партнерству з рядом організацій як суспільного сектора, так і з деякими установами, ми продовжуємо підтримку секс-працівників в доступі до ряду профілактичних програм по реагуванню на домашнє насильство, з надання юридичної допомоги та соціальної підтримки.
За останній рік, багато в чому завдяки діям БО «Легалайф-УКРАЇНА» і УГСПЛ, тематика декриміналізації секс-праці залишалася на порядку денному національних ЗМІ та державних органів. Які на Ваш погляд перспективи декриміналізації секс-праці в Україні в 2020 році?
Дійсно, тема секс-праці і різного роду дискусій щодо декриміналізації були останнім часом «на слуху», викликаючи різноманітні відгуки. Це тішить. Ці процеси не зупиняються і тривають, але так як адвокація – це досить своєрідна діяльність з рядом передбачуваних кроків, таких як обговорення (сьогодні це відбувається переважно в інтернеті і часто супроводжується кібер-цькуванням, внутрішньою мізогінією/жіночою мізогінією і особистими переслідуваннями активісток), а також проведення інформаційних та освітніх кампаній, то в умовах соціальної ізоляції наша робота може затягнутися або бути не настільки продуктивною.
Ви входите в керівні Ради і берете активну участь в роботі низки відомих європейських правозахисних організацій які захищають права секс-працівників. Як карантинні обмеження вплинули на роботу правозахисників в Європі?
У всьому світі введені обмеження на пересування, підтримується соціальна ізоляція і не тільки. Світовий рух секс-працівників має на це реагувати і змінювати умови роботи. На сьогодні вже відбувся максимальний перехід в онлайн. Ми вчимося (разом з усіма правозахисниками) не тільки проводити різного роду заходи через Інтернет-ресурси, але ще і реагувати на проблеми, з якими стикаються саме секс-працівники. Це виклик для нас, оскільки для адвокаційних процесів необхідно шукати додаткові ресурси – як людські, так і матеріальні.
Чому процеси декриміналізації і дестігматизації по відношенню до уразливих груп населення на ваш погляд важливі на сьогодні в Україні?
Ми підтримуємо заходи, яких вживає уряд, щоб згладити пік епідемії і уповільнити поширення вірусу, не допускаючи перевантаження системи охорони здоров’я. Однак ресурси і заходи соціального захисту повинні надаватися всім на рівних підставах. Вразливі групи населення – це частина нашого суспільства; вони мають право на той же рівень безпеки, що і всі інші громадяни країни.
Щоб забезпечити безпеку всім і домогтися успіху в охороні здоров’я і порятунку життів, ми закликаємо уряд України:
Українська Гельсінська спілка з прав людини виконує проект «Розвиток правової мережі для захисту прав людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, представників ключових спільнот ЛЖВ та осіб, хворих на туберкульоз» за фінансової підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» в рамках реалізації проекту «Зменшення тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції через створення загального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу і його резистентних форм, розширення доказової профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції, та створення стійких та життєздатних систем охорони здоров’я», що реалізується за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби з СНІДом, туберкульозом та малярією.
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Протягом останніх семи місяців стан здоров’я засудженого до 12 років у колонії суворого режиму кримського...
23 July 2024
17 липня 2014 року неподалік Торезу, що на Донеччині, армія РФ збила Boeing 777 –...
18 July 2024
Україна повинна впровадити європейські норми із захисту персональних даних, який критикує частина експертів і бізнес....
09 July 2024
Євгенія Ус отримала поранення ніг 16 березня 2022 року, коли російські військові обстріляли її мікрорайон...
09 July 2024