Другий Дебатний турнір з прав людини: як студенти юридичних клінік дискутували про реформи та євроінтеграцію

8-10 грудня 2025 р. у Києві відбувся Другий Дебатний турнір з прав людини імені Василя Овсієнка для студентів юридичних клінік. Упродовж трьох насичених днів 16 команд з усієї країни дебатували про те, які реформи сьогодні визначають розвиток правозахисної сфери і як на цю сферу впливає євроінтеграційний курс держави. Організаторами Турніру виступили Асоціація юридичних клінік України, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Державний торговельно-економічний університет за підтримки та участі Інституту Рауля Валленберга з прав людини та гуманітарного права. 

Турнір поєднав одразу кілька важливих цілей. Формат дебатів дав майбутнім правникам можливість потренувати навички аргументації, логічного мислення та відстоювання власної позиції. А загальна тематика дозволила підняти й розглянути з різних ракурсів ті непрості питання, з якими стикається Україна, впроваджуючи сучасну політику у сфері прав людини. 

Формат, який формує навички

За словами Голови Асоціації юридичних клінік України Юлії Ломжець, дебати стали форматом Турніру не випадково: вони формують базові навички, необхідні майбутнім юристам. «Аргументовано відстоювати позицію та залишатися в межах правових підходів — ключова компетентність правника», — зазначила вона.

Виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко підкреслив символічне значення Турніру та його зв’язок із традиціями українського дисидентського руху. «Учасники продовжують шлях принциповості й відповідальності — шлях, що починається з готовності відстоювати права людини ще в університеті».

Проєктна менеджерка Інституту Рауля Валленберга Галина Кохан відзначила, що Турнір відповідає потребі у практично орієнтованій освіті з прав людини. «Такі змагання допомагають молоді аргументувати, мислити критично та працювати зі складними правозахисними темами — основою для сильних демократичних інституцій», — додала вона.

Навчальний блок Турніру

Хоча дебати часто асоціюють із змаганням у красномовстві та яскравими метафорами, все ж головним на Турнірі був насамперед зміст. Тема «Права людини в умовах євроінтеграції України» дала командам можливість замислитися над тим, як євроінтеграційні процеси впливають на стандарти прав людини та їх реалізацію в повсякденному житті. Працюючи з непростими, подекуди контроверсійними темами, учасники й учасниці зважували різні підходи, шукали переконливі аргументи й намагалися зрозуміти, як пропоновані реформи можуть позначитися на правах громадян та відповідності міжнародним стандартам.

Перед початком змагань команди взяли участь у практичному тренінгу з основ дебатування. Юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ й досвідчена дебатерка Олена Куваєва допомогла учасникам розібратися з принципами аргументації, техніками опонування та побудовою контраргументів. Вона пояснила, наскільки важливо правильно вибудовувати контекст, підтримувати логіку власної команди та коректно підважувати позиції опонентів.

«Найскладніше в дебатах, як і в житті, — дійсно чути людину навпроти і враховувати те, що вона говорить, вибудовуючи власну позицію. Але саме це і є запорукою успіху», — підкреслила Олена.

Розмова про стратегію у сфері прав людини

Окремою важливою частиною Турніру стала дискусійна платформа «Нова стратегія у сфері прав людини: перехідне правосуддя як шлях до відновлення прав людини», організована Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Представники державних інституцій, громадського сектору та міжнародних організацій ділилися баченням того, як війна змінює підходи до захисту прав людини, і які рішення потрібні Україні вже зараз. Говорили про право на правду, документування воєнних злочинів, підтримку постраждалих, а також про складні наслідки політики щодо колабораційної діяльності та заочного правосуддя. 

Читати більше: Перехідне правосуддя як фундамент відновлення прав людини: підсумки дискусійної платформи УГСПЛ

Команди-учасниці Турніру 

У Другому Дебатному турнірі взяли участь 16 команд юридичних клінік з різних регіонів України:

• Audentes fortuna juvat (Відділення юридичної клініки Харківського національного університету внутрішніх справ у Кам’янці-Подільському)
• Iurisprudentes in pleno (Юридична клініка «Правова допомога» ВНПЗ «Дніпровський гуманітарний університет»)
• LawLab (Вінницька юридична клініка Харківського національного університету внутрішніх справ)
• Lex Forces (Юридична клініка «Pro bono» Національного університету «Острозька академія»)
• Lex Invicta (Юридична клініка Українського католицького університету)
• Spiritus Legis (Юридична клініка Одеського національного університету імені І.І. Мечникова)
• Step to freedom (Спеціалізована правнича клініка з питань, повʼязаних з війною, Сумського державного університет)
• The Litigators (НВЛ «Юридична клініка» Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства)
• Unity Crew (Юридична клініка «Adiutorium» Національного університету «Чернігівська політехніка»)
• Verum Lex (Юридична клініка «Veritas»  Луцького національного технічного університету)
• Вартові гідності (Юридична клініка Одеського державного університету внутрішніх справ)
• Група осіб за попередньою змовою (Юридична клініка імені Миколи Удода Донецького національного університету імені Василя Стуса)
• Дві зірки із 12-ти (Юридична клініка Львівського національного університету ім. Івана Франка)
• Євроінтернаціонали (Юридична клініка  Університету митної справи та фінансів)
• Потужні (Юридична клініка «Veritas»  Чорноморського національного університету імені Петра Могили)
• Юристи без кордонів (Юридична клініка «Юристи без кордонів» Національної академії статистики, обліку та аудиту)

Змагальна частина Турніру

Змагання відбувалися за британським парламентським форматом. У кожному раунді брали участь чотири команди, розподілені на Уряд та Опозицію, і кожна мала свою чітку роль та стратегію. Але при цьому команди змагаються одна з одною, навіть якщо представляють одну сторону. 

Учасники й учасниці спробували себе в ролях тих, хто формує державну політику, будували позиції, відповідали на контраргументи й підсумовували дискусію так, щоб переважити опонентів. П’ятихвилинні промови вимагали максимальної зібраності: чітка теза, пояснення, приклад і логічний зв’язок між ними — і все це в межах визначеної ролі. 

Темами раундів стали питання, що стосувалися різних вимірів державної політики та прав людини. Команди дискутували про співвідношення національного та європейського права у сфері прав людини, про стандарти утримання в місцях несвободи, про роль міжнародних експертів у відборі суддів, а також про те, як держава має визначати пріоритети фінансування між освітою та захистом обʼєктів культурної спадщини. 

Фінал і переможці

Після чотирьох відбіркових та півфінального раундів судді визначили чотири команди, які продовжили змагання у фіналі. Фіналістками стали команди: 

• «Verum Lex» (Юридична клінік «Veritas» Луцького національного технічного університету); 
• «Lex Forces» (Юридична клініка «Pro bono» Національного університету «Острозька академія»);
• «Spiritus Legis» (Юридична клініка Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова); 
• «Lex Invicta»» (Юридична клініка Українського католицького університету). 

Тема фінальної гри — чи мають громадяни з бойовим досвідом отримувати пріоритет під час призначення на вищі державні посади — стала для команд справжнім викликом. Вона вимагала уважного, зваженого підходу та уміння працювати з чутливими аргументами. Учасники й учасниці розглядали питання рівності та справедливості, довіри до державних інституцій і значення військового досвіду в управлінні країною. Команди намагалися показати, як різні підходи можуть позначитися на розвитку держави та суспільства.

Найпереконливішою у фіналі була команда «Verum Lex» за участі Діани Шелест та Іванни Примак із Юридичної клініки «Veritas» Луцького національного технічного університету.

«Цей турнір став для нас справжнім випробуванням на міцність та злагодженість. Найскладнішим було, мабуть, швидко реагувати на аргументи опонентів у раундах, коли часу на роздуми майже немає. Натомість, найлегше давалася саме командна взаємодія — ми з Діаною розуміли одна одну з півслова. Запам’яталася неймовірна атмосфера фіналу та конструктивний фідбек від суддів упродвож усіх раундів. Емоції зашкалювали: від хвилювання перед стартом до ейфорії після оголошення результатів», — розповіла Іванна. 

Учасниці зізналися, що не очікували перемогти, адже суперники були досить сильними. 

«Здобути перемогу нам допомогли, в першу чергу, саме згуртованість та командна взаємодія. Ми також побачили власну гнучкість — швидко реагували на фідбек і рекомендації суддів. Для нас важливою була насамперед участь, а не перемога — і, мабуть, саме це й стало рушійною силою нашого успіху. Ми намагались прожити свою роль у грі, незалежно від того, чи були урядом, чи опозицією. Моя порада для наступних учасників дебатів: обов’язково спробуйте свої сили та просто насолоджуйтеся грою. Перемога — це приємний бонус, але досвід, який ви отримуєте під час дебатів, є справді безцінним. Це і розвиток спікерських навичок, надзвичайно важливих у нашій сфері, і вдосконалення власних компетентностей», — поділилася секретами успіху Діана.

Хто оцінював виступи

Якість змагань забезпечила професійна суддівська команда, до якої увійшли професійні правники, правозахисники/ці, адвокат(к)и, фахівці/чині з прав людини, гендерної рівності, а також досвідчені дебатери:

• Олена Куваєва, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ, атестована суддя з британських парламентських дебатів ГО «Федерація дебатів України»;
• Галина Кохан, к.політ.н., програмна менеджерка Інституту Рауля Валенберга з прав людини та гуманітарного права;
• Максим Тимочко, офіцер відділу міжнародного права Міністерства оборони України;
• Євгенія Загребельна, адвокатка, атестована суддя з Британських парламентських дебатів ГО «Федерація дебатів України», суддя, переможниця та фіналістка місцевих та всеукраїнських дебатних турнірів;
• Андрій Химчук, адвокат, проєктний менеджер проєкту МТД «Антикорупційна ініціатива ЄС», аспірант НаУКМА;
• Юлія Матвєєва, к.ю.н., завідувачка Навчальної лабораторії «Правнича клініка» Національного університету «Києво-Могилянська академія», членкиня Правління АЮКУ;
• Юлія Ломжець, к.політ.н., голова АЮКУ;
• Вікторія Жолудєва, к.ю.н., доцентка, фахівчиня з питань гендерної рівності та соціальної інклюзії, членкиня Правління АЮКУ;
• Марія Ципʼящук, адвокатка, правозахисниця, експертка АЮКУ. 

Змістовний фідбек від суддів став однією з найцінніших складових Турніру.

«За ці три дні ми познайомилися з багатьма сильними командами й розширили коло знайомств між університетами — це дуже надихає. Фідбек від суддів був доречним і справді змістовним. Відчуваю, що завдяки їхнім коментарям став кращим. І загалом атмосфера Турніру була дуже комфортною», — поділився враженнями Володимир Сєдунов, член команди «Lex Forces» (Юридична клініка Національного університету «Острозька академія»).

«Саме завдяки влучним порадам суддів та можливості одразу виправляти помилки ми побачили свій реальний прогрес у навичках аргументації та вмінні аналізувати правові проблеми крізь призму європейських цінностей», — додали Нікіта Коваленко та Ростислав Ложечник, члени команди «Step to freedom» (Юридична клініка Сумського державного університету). 

Дебатний турнір став важливою частиною зусиль, спрямованих на розвиток професійних навичок студентів/ок та зміцнення культури прав людини всередині клінічної спільноти. Студент(к)и посилили навички аргументації, навчились уважно слухати одне одного, працювати зі складними правовими темами та впевненіше застосовувати європейські стандарти у своїй роботі. Для багатьох учасників та учасниць змагання стали першим кроком до глибшого розуміння правозахисної роботи та бажання розвиватися в цьому напрямі далі. 

Асоціація юридичних клінік України і Українська Гельсінська спілка з прав людини щиро дякують всім командам, суддям, партнерам і колегам, які долучилися до проведення Турніру. Завдяки спільним зусиллям вдалося створити простір, де молоді правники можуть вільно дискутувати, розвивати свої навички та поглиблювати розуміння прав людини. 

Дебатний турнір є частиною проєкту «Розвиток інституційної спроможності юридичних клінік України для надання правової допомоги, просування прав людини та правової освіти в умовах європейської інтеграції», що реалізується в межах Програми «Інфраструктура прав людини для України» (2025–2027), яка фінансується урядом Швеції через Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida), та реалізується Інститутом Рауля Валленберга з прав людини та гуманітарного права за участі  Асоціації юридичних клінік України як виконавчого партнера.