Добровольці теж захищали Україну: УГСПЛ допомогла матері загиблої «Госпітальєрки» отримати законний статус

У 2024 році загинула під час евакуації поранених після бою молода жінка — медик медичного батальйону «Госпітальєри» Української добровольчої армії. Вона виконувала бойові завдання, пов’язані із захистом Батьківщини. Проте її мати понад рік не могла отримати статус члена сім’ї загиблої Захисниці України — через правову прогалину, яка фактично виключала добровольців із системи соціального захисту.

Проблема: добровольці поза межами закону

Статус члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України передбачений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». На момент звернення матері до приймальні УГСПЛ у Києві підставою для його надання була довідка про безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України — яку видавало Міністерство у справах ветеранів відповідно до постанови КМУ № 740 від 23 вересня 2015 року.

Однак і Мінветеранів, і Міноборони відмовляли жінці у видачі цього документа. Попри те, що всі інші документи були на руках і підтверджували факт загибелі доньки під час виконання бойових завдань, статус матері не надавався — лише через те, що Захисниця служила у добровольчому, а не у «формальному» підрозділі Збройних Сил.

Дії юристів УГСПЛ

Юристи Громадської приймальні УГСПЛ у Києві підготували заяву до суду про встановлення факту загибелі внаслідок поранення, отриманого під час безпосередньої участі у заходах із забезпечення оборони України в умовах воєнного стану. Втім, судовий розгляд затягнувся.

Тим часом до статті 10-1 Закону «Про статус ветеранів війни» були внесені зміни. Відповідно до оновленої норми, підставою для надання статусу члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці тепер може бути довідка, видана командиром військової частини або підрозділу, у взаємодії з яким загибла особа брала участь у заходах із оборони України.

Юристи УГСПЛ скористалися цією законодавчою зміною та направили адвокатський запит до відповідної військової частини. Довідку було отримано.

Мати загиблої Захисниці отримала статус члена сім’ї загиблої Захисниці України. Це визнання подвигу її доньки та підстава для отримання соціальних гарантій, передбачених українським законодавством.

Системний вимір

Ця справа — не поодинокий випадок. Вона відображає ширшу проблему: добровольці, які з перших днів повномасштабного вторгнення ставали на захист країни поза офіційними структурами, досі стикаються з бюрократичними перешкодами у визнанні їхнього внеску та захисті прав їхніх родин. Законодавчі зміни 2024-2025 років частково вирішують цю проблему — але лише за умови активного використання нових механізмів, зокрема через юридичний супровід.

Дана публікація була підготовлена за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну». Зміст цієї статті є виключною відповідальністю Української Гельсінської спілки з прав людини і не обов’язково відображає позицію Програми та/або її фінансових партнерів.

Програма «Партнерство за сильну Україну» – це багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Метою Програми є посилення стійкості України в умовах російської агресії шляхом надання критично важливої підтримки місцевим громадам у співпраці з українськими державними органами, громадянським суспільством, медіа та приватним сектором.