Чому майже третина населення Донецької та Луганської області підтримали сепаратистів? Погляд правозахисників - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Чому майже третина населення Донецької та Луганської області підтримали сепаратистів? Погляд правозахисників

Новина

Правозахисники стверджують: в конфлікт, що виник в Луганській та Донецькій областях, значний вклад зробили представники владних структур – адміністративних та правоохоронних органів, місцевих органів влади. Створена в Україні олігархічна система експлуатації праці і земельних ресурсів в Донбасі здобула класичних неофеодальних форм. За цих умов в регіоні деградувала система державного управління, а також промислова та соціальна структура.

 За словами Олександра Букалова, керівника правозахисної організації «Донецький«Меморіал» Росія вміло використала проблеми регіону для розпалювання конфлікту  (масштаб безробіття, деградована промисловість, тіньова економіка – копанки, система надексплуатації праці і землі, контрабанда тощо). Якщо до цього додати ще два чинника:

– наші мільярдери саме на Донбасі наварювали свої статки;

– постійні масові виїзди на заробітки до РФ – стає зрозумілим чому цей мафіозний регіон так наполегливо бажав федералізації, чому  тут до Москви  дороги були більш прямі, чим до Києва, чому Янукович тут був «рідним батьком» для пролетаріату та  чому майже 30% населення регіону активно підтримали сепаратистів.

Правозахисники направили низку звернень до МВС, СБУ та Генпрокуратури з метою з’ясувати, які дії були вжиті цими органами у період лютий-травень 2014 р. Чи затримані особи, винні в початку конфлікту? На даний момент відповідь була отримана лише від СБУ. Але і ця відповідь не свідчить про наявність у компетентних органів ефективних засобів протидії сепаратизму.

За словами Микола Козирєв, керівника Луганського Громадського комітету із захисту конституційних прав та свобод громадян: «В регіоні за роки незалежності була створена класична система олігархічної рентної економіки неофеодального типу. Сформувався новий пануючий клас, який як у промисловості, так і у сільському господарстві отримував прибуток не шляхом технологічних іновацій і розвитку в умовах риночної конкуренції, а за рахунок надмірної експлуатації праці і земельних ресурсів. Система найманої праці фактично перетворилася у систему рабства.

За цих умов у суспільстві почали домінувати відносини особистої залежності працівника від працедавця. А той факт, що, наприклад, у Луганській області у примірно 700 тис. працівників кормили 750 тис. пенсіонерів, означає, що в регіоні  основна маса тих, хто ходить на вибори, є бідними і залежними і тому вибирають тих, від кого залежать. Саме ці верстви населення регіону не без підстав були схильні вважати, що два десятиліття незалежної України – це роки  погіршення їх життя і втрати перспективи для молоді.

Правозахисники зазначають основні фактори, які призвели до розвитку подій на Донбасі

–          Млявість та безпорадність дій державних структур; тісні зв’язки регіональних впливових посадових осіб з російським бізнесом і владою;

–          Цільоспрямоване культивування серед політичних, бізнесових і гуманітарних еліт регіону культурної орієнтації на Росію;

–          Деградація  промислової та соціальної структури; великий сегмент тіньової економіки та високий рівень безробіття, бідності; домінування у суспільстві патерналістських настроїв і особистої залежності від «начальства»;

–          Пасивність регіональної інтелігенції , яка значною мірою не позбулася радянської ментальності. 

Військова агресія Росії та відсутність адекватної реакції держави на такі дії сусіда

Захід проводився за сприянням Міжнародного фонду “Відродження”