Першого травня Україною прокотилася хвиля протестів підприємців. Представники малого бізнесу Києва, Черкас, Львова, Житомира та інших міст вимагали у влади зняти карантинні обмеження і дозволити малим підприємцям працювати.

Загалом по країні обійшлося без інцидентів – мітинги проводилися з дотриманням карантинних вимог, тож зауважень у поліції не виникало.

Та одного “порушника” все-таки спіймали. У Львові після закінчення пікету під міською радою поліція склала адмінпротокол на підприємця Владислава Орлова за ст.44-3 – порушення правил карантину.

Зараз Владислав готується до суду і переконаний – жодних норм він не порушив. Що ж сталося біля Львівської міської ради та чи можна вважати пікет порушенням правил карантину?

 

Хто і як проводив пікет під Львівською міською радою?

Владислав Орлов – підприємець. Він займається оптикою та має власний салон. Крім того, він один зі співзасновників всеукраїнського руху “Save ФОП”, який бореться за зменшення фінансового навантаження на малий та середній бізнес.

Як і багатьом представникам малого бізнесу, карантин дався Владиславу та його справі взнаки.

Тому 1 травня він вийшов на одиночний пікет під Львівську міську раду, заздалегідь попередивши про свої наміри місцеву владу. Підприємець пікетував раду з вимогою зняти карантинні обмеження та дати можливість бізнесу працювати.

Фото газети “День”

 

У день мітингу до Владислава Орлова приєдналися й інші підприємці Львова. На Площі ринок зібралося близько 100 людей. Але – переконує активіст – усіх вимог карантину пікетувальники дотримувалися. 

“Усе фактично відбувалося згідно із законодавством, всі абсолютно були в масках та  рукавичках. Ми закупили антисептики, рукавички, маски, усе було у вільному доступі”, – розповідає Орлов.

Жодних зауважень від поліції під час мітингу підприємці не чули. Хоча правоохоронці весь час знаходилися поруч і контролювали захід.

Фото газети “День”

 

“Один раз вони попросили мене особисто звернутися через гучномовець до людей, щоб ті тримали дистанцію”, – пригадує Владислав. 

Проте вже після пікету у поліції виникли зауваження до Орлова. Результатом розмови підприємця та правоохоронців став складений адміністративний протокол про правопорушення.

Фото газети “День”

 

Що порушив підприємець?

“Після завершення пікету, коли люди розійшлися, до мене підійшли працівники поліції в кількості одинадцяти людей і запропонували поїхати в Галицький відділ поліції для дачі показань”, – пригадує Владислав Орлов.

Підприємець відмовився, тож протокол склали на місці.

Претензію до Владислава полісмени обгрунтували забороною уряду збиратися у кількості більше двох людей. Як доказ правоохоронці показали порушнику відео з мітингу, на якому, за словами Владислава, не змогли його впізнати. А також – повідомлення у вайбер-групі підприємців Львова, де нібито він закликає людей виходити на мітинг.

“З тексту Протоколу вбачається, що порушенням Постанови №221, на думку працівника поліції, становило саме те, що одиночний пікет зібрав багато людей. І саме те, що ці люди зібралися, на його думку, становить правопорушення. Разом із тим, до відповідальності працівник поліції намагається притягнути не тих осіб, які зібралися під час проведення пікету, а особу, яка подала заявку на проведення пікету”, – розповідає юрист УГСПЛ Руслан Топольський.

Тож, поліція намагається притягнути до відповідальності Владислава за те, що інші підприємці приєдналися до його акції. Натомість – у правоохоронців не було жодних зауважень до інших учасників дійства.

Разом із тим, поліція не заважала протестувальникам проводити акцію впродовж двох годин. 

 

Чи можна вважати пікет порушенням карантину?

На думку Руслана Тополевського, Владислав Орлов, як і будь-який інший підприємець, має право виходити на пікет, організований ним самим, дотримуючись усіх карантинних правил.

Постанова уряду, на яку посилаються поліцейські при складанні адмінпротоколу, забороняє проведення будь-яких масових заходів з певними винятками – як-от “забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, індивідуальних тренувальних занять”. Разом із тим – право проводити мирні акції українцям гарантує Конституція та Європейська конвенція з прав людини.

Деякі права та свободи громадян можуть бути обмежені, якщо в Україні оголошено воєнний або надзвичайний стан. Але натомість в Україні оголошено карантин, а надзвичайний стан ні президентом, ні Верховною Радою запроваджено не було.

“Більше того, в самій Постанові КМУ №221 нічого не вказано про обмеження свободи мирних зібрань та свободи вираження поглядів, – додає Руслан Тополевський. – У той же час обмеження конституційних прав та свобод повинно бути сформульовано явно, з вказівкою на це в тексті про те, що вказані конституційні права обмежено”.

На думку юриста, карантин не може бути підставою для покарання за проведення мирних зібрань з метою висловлення власних поглядів за умови, якщо всі учасники дійства дотримуються дистанції та використовують індивідуальні засоби захисту. Тим більше, якщо йдеться про одиночний пікет, про проведення якого заздалегідь попередили місцевий ЦНАП. Ці умови Владислав Орлов виконав.

Тож, як зазначає Руслан Тополевський, “неправомірним є притягнення до відповідальності за порушення правил карантину особи, яка повідомила про проведення пікету. Перш за все, йдеться про притягнення до відповідальності за  випадки порушення правил карантину особами, що приєднуються до проведення мирного заходу, особливо, якщо працівники поліції жодним чином не реагують на згадане правопорушення в процесі цього заходу”.