28 лютого  Верховна Рада зареєструвала внесений урядом проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та за межами України» (реєстраційний № 9069).

Цей законопроєкт покликаний  спростити умови державної реєстрації актів цивільного стану громадян України, які внаслідок обставин воєнного стану перебували за межами юрисдикції національного законодавства – на тимчасово окупованих Росією українських територіях, території Росії та Білорусі, а також територіях інших іноземних держав.

Що пропонують змінити?

Законопроєкт передбачає такі основні зміни:

• надати можливість проведення державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на території іноземних держав щодо громадян України, за зверненням таких громадян чи інших осіб, визначених законодавством, або на підставі повідомлень компетентних органів іноземних держав, з якими Україною укладено договори про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах, про державну реєстрацію актів цивільного стану щодо громадян України;
• встановлювати факти шлюбу, розірвання шлюбу, що відбулися на тимчасово окупованій території України, за спрощеною судовою процедурою у порядку окремого провадження;
• врегулювати можливість визнання та підтвердження державою актів цивільного стану, що мали місце на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в адміністративному порядку;
• дозволити закордонним дипломатичним установам України вносити відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Що стосується реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованих територіях, то уряд пропонує подальше пом’якшення раніше жорсткої позиції держави щодо повного невизнання дій окупаційних адміністрацій. 

Так, ще в березні 2022 року будь-які акти (рішення, документи), видані органами та/або особами на тимчасово окупованій території, якщо ці органи або особи були створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, визнавалися недійсними і не створювали правових наслідків. Вже в травні минулого року це застереження, зазначене в частині третій статті 9 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», було доповнене винятком щодо  документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану. 

Зараз проєктом Закону, з урахуванням узагальнення існуючих викликів, пропонується поширити чинний виняток на медичні документи, що підтверджують факт народження, смерті фізичної особи, або документи, що підтверджують реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, смерті на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану, в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». 

У законопроєкті визначаються особливості державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України – фактично, «повторна» реєстрація таких актів відповідно до українського закону із зазначенням при цьому справжніх найменувань адміністративно-територіальних одиниць (які могли бути «перейменовані» окупантами) відповідно до законодавства України. Проєкт Закону прямо передбачає, що подання документів, які підтверджують факт народження, смерті фізичної особи чи реєстрацію актів цивільного стану на тимчасово окупованій Росією території України, виданих окупаційною адміністрацією, що подаються для цілей державної реєстрації таких актів цивільного стану, не може бути підставою для відмови в державній реєстрації актів цивільного стану.

Зміни до Цивільного кодексу

Законопроєкт пропонує внести зміни до статті 317 Цивільного кодексу, що зараз визначає особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України. Проєкт Закону передбачає, що такі особливості мають також стосуватися справ про встановлення фактів шлюбу і розірвання шлюбу, розширюючи при цьому коло потенційних заявників, і деталізуючи, з огляду на відому практику, зміст відповідних судових рішень. 

Важливим нововведенням видається також запропонована проєктом зміна до статті 430 Цивільного кодексу, відповідно до якої суди допускатимуть негайне виконання своїх рішень у справах про встановлення факту шлюбу чи розірвання шлюбу на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України.

Ймовірно, суттєвим полегшенням для багатьох громадян України має стати норма законопроєкту, що визначає необов’язковість державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на території іноземних держав щодо громадян України. Після прийняття відповідного закону та набрання ним чинності державна реєстрація проводитиметься за зверненням таких громадян чи інших осіб, визначених законодавством, або на підставі повідомлень компетентних органів іноземних держав, з якими Україною укладено договори про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах.

Новели, що зменшують бюрократію

Слід зауважити, що проєкт Закону навіть «перевиконує» мету, заявлену в його назві, передбачаючи загальне спрощення процедур державної реєстрації актів цивільного стану громадян, що стосуватиметься усіх громадян, навіть тих, що не покидали територію, підконтрольну українській владі. Суттєвим приводом до такого спрощення є, звісно, обставини, пов’язані з війною і її наслідками, проте видається, що Міністерство юстиції та Уряд пропонують заодно деякі новели, покликані зменшити бюрократію у вирішенні нескладних, проте значущих для кожного громадянина питань. 

Так, наприклад, проєкт Закону передбачає відмову від жорсткого законодавчого регулювання деяких аспектів державної реєстрації актів цивільного стану громадян, оскільки вони можуть визначатися відповідними Правилами, які уповноважений затверджувати Мін’юст. Це, зокрема, стосується наразі чинних законодавчих положень щодо правил зберігання книг державної реєстрації актів цивільного стану. Крім цього законопроектом пропонується встановити принцип екстериторіальності відділів державної реєстрації актів цивільного стану та закордонних дипломатичних установ України щодо внесення змін до актових записів цивільного стану, їхнього поновлення і анулювання через скасування існуючого зараз обов’язку подання відповідних заяв за місцем проживання або вчинення такого акту. Також Уряд пропонує внести інші зміни до законодавчих актів України, спрямовані на оптимізацію процедур надання послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану з урахуванням практики застосування законів за час функціонування органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Належна реалізація Закону потребуватиме:

• внесення змін до деяких підзаконних актів, зокрема Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи та Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні тощо;
• запровадження інформаційної взаємодії між Міністерством юстиції України та Державною судовою адміністрацією України в частині забезпечення надсилання судами судових рішень в електронній формі до Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
• посилення спроможності суб’єктів, уповноважених здійснювати державну реєстрацію актів цивільного стану громадян та встановлювати відповідні факти, зокрема закордонних дипломатичних установ та судів – з огляду на додаткове навантаження та скорочення процедурних строків.

Підсумовуючи: прийняття цього проєкту Закону є доцільним і таким, що спрямоване на поліпшення становища жертв війни та пов’язаних з ними осіб. Необхідність запровадження адміністративної та позасудової процедур державної реєстрації актів цивільного стану (народження і смерті), що відбулися на тимчасово окупованих територіях, було визначено ще до початку повномасштабного вторгнення і зафіксовано в декількох організаційно-розпорядчих актах Уряду, зокрема в пункті 76 Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на 2021-2023 роки, підпункті 4 пункту 15 Операційного плану реалізації у 2021-2023 роках Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження середньострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2024 року, пункті 36 Плану заходів з реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Запровадження таких же процедур щодо державної реєстрації шлюбу і розірвання шлюбу, удосконалення вже існуючих процедур можна буде розцінювати як крок уперед у сфері захисту прав людини в Україні.

Матеріал підготував Мирослав Лаврінок, аналітик УГСПЛ

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.