Представники українського громадянського суспільства констатують небезпечну тенденцію щодо переслідування органами правопорядку антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів в Україні, зокрема, в контексті діяльності Збройних сил України та кампанії з мобілізації.

10 квітня 2024 року працівники Служби безпеки України спільно з Державним бюро розслідування провели обшук у голови правління Харківського антикорупційного центру (ХАЦ) і чинного військовослужбовця Національної гвардії Дмитра Булаха. Обшук відбувся під приводом того, що Булах є фігурантом у справі про нібито зловживання під час зарахування на службу військовослужбовців (за ч.5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України «Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці»). Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. Правоохоронці не повідомляють, яким є процесуальний статус Дмитра Булаха, але зазначають, що підозру Булаху не вручали. 

Одним із можливих мотивів переслідування Дмитра Булаха може бути те, що очолюваний ним «Харківський антикорупційний центр» ще у лютому 2022 року опублікував інформацію, що у заступника голови Харківської обласної ради від проросійської фракції «Опозиційна Платформа – За Життя» Богдана Мальованого є російське громадянство, яке він отримав 27 квітня 2014 року, майже одразу після окупації Криму. Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації ХАЦ наголошував на неприпустимості ситуації, коли громадянин держави-агресора обіймає одну з найвищих посад органу місцевого самоврядування. В результаті 14 лютого 2023 року стало відомо, що Мальований склав мандат депутата. Разом з тим Дмитро Булах отримав «попередження» за таке викриття від наближених до його оточення людей.

Також ХАЦ проводить системну роботу з моніторингу публічних закупівель у Харківській області, зробивши публічними багато зловживань у цій сфері. Це зекономило кошти платників податків під час повномасштабної війни, але позбавило доходів багатьох осіб. Їхню зацікавленість у переслідуванні Булаха також не можна виключати.

Відтак, відкриття кримінального провадження проти Дмитра Булаха вже після його мобілізації з обвинуваченням у зловживанні при прийомі на військову службу ми розглядаємо як імовірну помсту проросійських сил або місцевих корупціонерів, здійснену руками українських органів правопорядку. 

Це не перший випадок переслідування або спроб дискредитації антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів, частина з яких відбуваються в контексті мобілізації та військової служби. Тут можна згадати недавні випадки переслідування голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, журналіста-розслідувача «Слідство Інфо» Євгенія Шульгата, журналіста-розслідувача проєкту «Наші Гроші» Юрія Ніколова, редакції антикорупційних розслідувань BIHUS.INFO, головного редактора руху «Чесно» Олександра Саліженка та інших.

Викликає занепокоєння також публічна кампанія, спрямована на прицільну дискредитацію активістів, які викривають корупційні схеми, наявність російського громадянства у посадовців та їхнє надмірне збагачення. У своїй риториці проти антикорупціонерів та журналістів-розслідувачів органи правопорядку порушують презумпцію невинуватості та маніпулюють особливо чутливою для суспільства тематикою про мобілізацію чи службу у силах безпеки й оборони України. Подібна риторика є неприпустимою та навмисно зміщує фокус суспільної уваги з фігурантів антикорупційних розслідувань на тих, хто ці розслідування проводить, дискредитуючи їхню діяльність та нівелюючи результати розслідувань. 

Крім того, це дискредитує Україну та міжнародному рівні і підіграє російській пропаганді в поширенні наративу про авторитарну і недемократичну країну, що б’є по допомозі, критично важливій для протистояння російській агресії.

Зважаючи на зазначене вище, а також зростаючу тенденцію переслідування антикорупційних активістів і журналістів в Україні, наголошуємо на наступному:

Президент України Володимир Зеленський – має публічно засудити практику переслідування і дискредитації представників медіа та громадянського суспільства, яка розгортається, зокрема, в контексті мобілізації і діяльності сил оборони.

Представники органів державної влади, місцевого самоврядування – повинні негайно припинити переслідувати громадських активістів, журналістів, зокрема із використанням органів комплектування сил оборони і безпеки (ТЦК). Такі дії є незаконним перевищенням службових повноважень, вони порушують Конституцію України і права людини.

Представники органів слідства  (зокрема, СБУ, ДБР, Національна поліція) — мають припинити використовувати свої повноваження щодо розслідування злочинів, проведення гласних і негласних слідчих (розшукових) дій як спосіб переслідування громадських активістів та журналістів в інтересах окремих політиків або посадових осіб. Такі дії суперечать завданню кримінального процесу – неупередженому слідству – і є спробами покарати невинуватих осіб і піддати їх невиправданому процесуальному примусу, а також порушують засади кримінального провадження. Також компетентні органи мають розслідувати всі згадані випадки зловживань з боку посадових осіб і притягнути винних до відповідальності. Якщо цього не буде зроблено, ми розцінюємо таку позицію як зелене світло від влади на продовження таких дій.

Органи прокуратури України – у межах процесуального керівництва в кримінальних провадженнях мають звертати особливу увагу на дії слідства по відношенню до активістів і журналістів, зокрема тих, які борються з корупцією. Прокурори повинні запобігати використанню органами слідства своїх повноважень для переслідування громадських активістів і журналістів.

Судді – мають звертати особливу увагу на законність дій слідства вже на етапі розгляду клопотань правоохоронців про проведення негласних слідчих (розшукових) дій по відношенню до антикорупційних активістів та журналістів. Ця категорія людей є важливою частиною громадянського суспільства при викритті корупції, висвітленні зловживань та інших незаконних дій посадових осіб.  

Організації:

Центр прав людини ZMINA

Центр протидії корупції

Лабораторія законодавчих ініціатив

Медійна ініціатива за права людини

Центр громадянських свобод

Освітній дім прав людини Чернігів

Ukrainian Legal Advisory Group

Український інститут з прав людини

Харківський інститут соціальних досліджень

Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

ГО “Детектор медіа”

Інститут масової інформації

Кримська правозахисна група

ГО “UKRAINEPRIDE”

ГО “Школа Медіапатріотів”

Фундація DEJURE

Сайт розслідувань “Закон один для всіх” (м. Дніпро)

Transparency International Ukraine

ГО “Експертна група “Сова”

Український незалежний центр політичних досліджень 

ГО Платформа Громадський контроль

Рух ЧЕСНО

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Індивідуальні підписанти:

Сергій Стерненко

 Марина Хромих

Тетяна Печончик

Максим Кицюк

Олексій Ковжун

Кулібаба Андрій

Софія Лапіна

Наталія Соколенко                                                                          

Андрій Сухоруков