Україна безвідповідальна перед Європейським Судом
28 січня офіційно стартував новий юридичний рік в Європейському Суді з прав людини (ЄСПЛ). Які його перспективи і які підсумки попереднього року? З цієї нагоди на пленарній сесії ПАРЄ депутати обговорили стан справ і прийняли резолюцію щодо виконання рішень ЄСПЛ.
Згідно зі статистикою Європейського суду, справи проти України за підсумками попереднього року становлять 7,5% від усіх справ в процесі розгляду – це четверте місце з 47. Окрім того нашу країну неодноразово цитували у зв’язку з суттєвими системними недоліками, що призводять до частих порушень Європейської Конвенції з прав людини. Тут і надмірна тривалість процедури, і хронічне невиконання судових рішень національних судових інстанцій, і нелегальне затримання або надмірна тривалість досудового утримання під вартою.
Болгарія, Греція, Італія, Молдова, Польща, Румунія, Росія, Туреччина і Україна – 9 країн-учасниць Конвенції – відзначилася системними недоліками і невиконанням рішень Європейського суду з прав людини.
У своєму звіті комісія з юридичних питань і з питань прав людини ПАРЄ зосередилася на вище згаданих 9 країнах зі значними структурними проблемами, які призводять до порушень прав людини. Комісія рекомендує кожній країні докладати зусиль для виконання рішень ЄСПЛ, зокрема через дієвий парламентський контроль.
В резолюції зазначається, що Україна повинна «в терміновому порядку прийняти глобальну стратегію з метою виправлення ситуації з невиконання численних рішень внутрішньої юстиції, в той час як Комітет Міністрів здійснював реальний тиск у цьому напрямку, і впровадити внутрішні засоби правового захисту у відповідь на пілотне рішення “Юрій Миколайович Іванов проти України”. Україна також повинна прискорити внутрішню судову процедуру, реформувати карну процедуру, щоби гарантувати незалежність і неупередженість суддів. Крім того, необхідні заходи з боротьби зі зловживаннями застосуванням сили, вчиненими службовцями міліції, та забезпечити ефективне розслідування у випадку заяв про такі зловживання. Тривала безкарність осіб, які замовили і організували вбивство журналіста Ґонґадзе (рішення ЄСПЛ у справі “Гонґадзе проти України” від 8 лютого 2006 р.) і далі викликає занепокоєння».
Вирішення цього питання принципове не лише з позиції престижу країни на європейській арені, але й для розвантаження Європейського суду та для його ефективної роботи в майбутньому. Адже, допоки Україна не виправить прогалини у власному законодавстві, у своїй судовій системі, доти її громадяни надсилатимуть подібні скарги. А це блокує роботу Євросуду, роль якого не лише призначати грошове відшкодування громадянам, права яких порушили, але й сприяти поліпшенню національного законодавства в країнах, розвивати та гармонізувати європейське судочинство, знаходити правові відповіді на важливі виклики сьогодення, серед яких проблеми, пов’язані з міграційними потоками, проханням притулку, проблеми меншин, а також взаємодії між релігіями, владою і суспільством.
На зустрічі з журналістами президент ЄСПЛ Жан-Поль Коста ще раз наголосив на тому, як важливо для ефективної роботи суду, для його майбутнього, а також для самих країн-учасниць Конвенції, вжити заходів з виконання судових рішень та запровадити ефективні внутрішні засоби правового захисту. «Взаємовідповідальність» – це ключове слово Інтерлакенського процесу, метою якого було реформувати Європейський суд. Як зазначив Ж-П.Коста, суд повинен бути якомога більш педагогічним у своїх рішеннях, щоб надати змогу країнам виправити ту чи іншу прогалину. Адже повторювані справи жодної іншої додаткової вартості не матимуть.