Профспілки лякають «рабовласницьким раєм»

Роботодавцям закон теж не подобається, бо не дає їм достатньо свободи. Та документ уже на фінішній прямій – Верховна Рада прийняла його за основу. Немає сумніву, що за нього проголосують в цілому – голосів у коаліції буде достатньо. Тож і профспілкам, і бізнесменам залишається хіба що змиритися…

«Цей Трудовий кодекс перетворить Україну на рабовласницький рай для роботодавців та іноземних інвесторів, які живитимуться за рахунок рабської праці українців… Пропонують за бажанням роботодавця збільшувати робочий тиждень до 48 годин. В окремих випадках взагалі нема обмежень. Там написано, що якщо працівник має можливість відпочивати у робочий час або перебуває в режимі очікування до виконання роботи, то роботодавець може продовжувати робочий час. Наприклад, ви працюєте на будівельній фірмі. Цеглу не підвезли, тож роботи нема. Робітники займаються чим завгодно, бо не мають матеріалів (але ж і піти додому не можуть). У кінці зміни начальник може привезти цеглу і заявити, що ви маєте відпрацювати ще вісім годин, – бо ви ж не працювали, – каже голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець. – Закон не передбачає ані обов’язкового укладання колективних договорів, ані відповідальності за невиконання цих договорів. Це величезний мінус порівняно з чинним законодавством. Рішення комісії з вирішення трудових спорів є чинним лише тоді, якщо воно прийнято одностайно. Але яке може бути одностайне рішення, якщо в комісію входять різні сторони – і працівники, і роботодавці. Тобто таких рішень взагалі не буде».

Ще один цікавий пункт нового Трудового кодексу – роботодавець має право самостійно визначати шкоду, завдану робітником працедавцеві. Наприклад, вам доручили укласти контракт з японською фірмою. Вам не вдалося, і роботодавець вважає, що ви завдали шкоди підприємству на величезну суму. А суми, за словами Михайла Волинця, можуть бути такими, що ви все життя змушені будете відпрацьовувати… Ще одна новація – роботодавець отримує можливість врегульовувати трудові відносити шляхом прийняття внутрішніх нормативних актів – тобто наказами та розпорядженнями. Навряд чи якась фірма нині працює без внутрішніх розпоряджень. Інша справа, чи відповідають вони законодавству… А відстоювати права колективу не буде кому – щоб профспілка мала право представляти інтереси працівника, вона має відповідати певним критеріям. Зокрема, до неї повинні входити не менше 3% працівників по галузі. Якщо ви з кількома колегами захочете утворити власну незалежну профспілку – вона не матиме жодних прав. За словами Михайла Волинця, у нас налічується близько півтора мільйона освітян, з них 30 тисяч є членами незалежної профспілки. Але навіть цього бракуватиме, щоб ця профспілка мала право голосу.

Але якщо профспілкові лідери вважають, що працівники у нас незахищені і працедавець може звільнити їх, коли тільки забажає, то «по той бік барикад» дотримуються іншої думки. Працедавці вважають, що, за нашим законодавством, звільнити людину – ціла морока. Навіть якщо вона не справляється зі своїми обов’язками.

«Найбільше бажання брати людей на роботу і платити їм високі зарплати у США. Знаєте, чому? Та тому, що там найлегше звільнити людину! При нинішній заскорузлій системі управління людськими ресурсами у нас зв’язані руки, – каже керівник компанії «Троттола» Ярослав Рущишин. – Треба лібералізувати ринок праці, у нас же ринкова економіка. Я, як працедавець, маю відповідати лише за ті ризики, які залежні від мене. А хіба від мене залежить інфляція? Це ж макроекономічний показник. То чому я повинен щоразу індексувати зарплату на рівень інфляції? Чому я повинен платити за соціальний захист, який не я декларую, а влада? Я ж плачу податки, то треба з них і виділяти на «соціалку». У нас навішали підприємцям гирі на ноги, і хочуть, щоб економіка рухалася».

Інший мій знайомий підприємець, у якого працюють кількадесят людей, зізнався, що не читав ні старого Трудового кодексу, ні проекту нового. А навіщо? Адже якщо на фірмі нема грошей, то жоден закон не змусить платити більшу зарплату… Ще один оформив своїх найманців приватними підприємцями – тож має в носі закони