Мешканці – уряду: забороніть забудову центру!

‘- А ви бачили, який прекрасний скверик зробили там, де Лев Парзхаладзе збирався будувати житловий комплекс? – Олександр Кирилович, мешканець будинку в провулку Десятинному. – У нас там тепер і коти, і зайці… Обов’язково приходьте.

– Ось і ви, – тепло вітають один одного активісти. – Раді, що ви теж знайшли час прийти.

– Ні, я не корінний киянин, – відповідає на питання журналістів один із мешканців вулиці Гончара. – Але мені не байдуже, що зараз відбувається у Києві, тим більше, біля будинку, де я живу.

Біля Кабінету міністрів зібралися противники скандальних забудов у центрі Києва. Вони прагнуть, щоб уряд встановив мораторій на забудову центру Києва та нагадують про те, що будівництво в історичній частині можливе лише за згодою депутатів Верховної Ради. І якщо раніше вони виступали поодинці – кожен проти свого будівництва, то тепер об’єдналися. Вони не розділяють себе на різні адреси: кожен, хто хоче, може потримати будь-чий плакат.

Незважаючи на холод і вітер, настрій у них піднесений.

– Нам пообіцяли, що нас сьогодні приймуть, – ділиться Ірина Нікіфорова, одна з мешканок вулиці Гончара. Вони змерзлими пальцями тримає жовтий плакат “Юля, врятуй Софію Київську та історичний Київ від варварів!”

– А хто пообіцяв? – питаю.

– Хтось із Кабміну. Хоч недарма мерзнути будемо.

Ірина та її сусіди протестують проти будівництва восьмиповерхового житлового комплексу на вулиці Олеся Гончара, 17-23. Цей комплекс будує з 2008 року ТОВ “Інвестиційно-будівельна група”. Після кількох акцій протесту забудовник подав позов до Шевченківського районного суду з вимогою заборонити мешканцям перешкоджати будівництву – і домігся такої заборони.

Ось активісти з Театральної.

Біля їх будинку, одразу над куполом станції метро “Театральна”, забудовник ТОВ “Альянс-Центр” збирався будувати офісно-торговельний центр.

– Зараз роботи, на щастя, не ведуться, – каже мешканка Наталія Мусієнко. – Але ж ніхто не знає, до якого часу. Вже неодноразово забороняли, відкликали підписи, погодження, але навіть кількаденну перерву забудовник використовував, щоб зводити свою арматуру.

Наприклад, під час останньої такої “перерви” забудовник встиг звести двоповерховий каркас.

“Будівництво нардепа І. Куровського у Жовтневій лікарні – беззаконня!”

Такий плакат тримає професор Вадим Березовський. Це професора один з охоронців будівництва на території Жовтневої лікарні звинувачує у “нанесенні тілесних пошкоджень”, а саме, синця на внутрішній стороні щоки розміром з копійку. Проти професора порушили кримінальну справу, розгляд якої триває й досі.

Серед активістів я помітила і одного з Мовчанів – це брати, яких забудовник “Мегабуд” звинувачує у здійсненні хуліганських вчинків під час акції протесту проти будівництва церкви у парку по вулиці Уманській.

– Ви хоч про дітей своїх подумали? Що ви до Юлі звертаєтеся? Чого ви взагалі сюди прийшли? – активістів оточують літні жінки з прапорами кандидата в Президенти Віктора Януковича. В цей самий час вони проводять свою акцію протесту проти діючого Прем’єр-міністра. Час від часу вони намагаються затулити плакати прапорами Януковича і агресивно пропонують піти звідси. Рівно о дванадцятій вони розходяться самі.

– Там за рогом каву дають тим, хто за Януковича стояв, – сміється професор Березовський. – Хто змерз – можете піти попити.

Але ніхто не йде.

Активістів більшає. Вони чекають, коли Олександр Ільєнко, головний спеціаліст Кабміну по зв’язкам із громадськістю, запросить їх всередину на переговори. Поки що він зібрав всі паспортні дані і пішов робити пропуски.

– Ми хочемо, щоб Кабінет міністрів встановив мораторій на забудову центра міста, – розказала “Свідомо” адвокат активістів Марина Соловьйова. – Це перше. По-друге, ми просимо, щоб просто виконувалася стаття 150 Земельного кодексу. В ній написано, що землі історико-архітектурної забудови можуть бути виділені тільки за згодою Верховної Ради України. Такого погодження зараз не має жодна земельна ділянка, де ведуться будівництва.

Марина Соловьйова відома тим, що вже кілька років допомагає мешканцям боротися із забудовниками. Її досягнення – Пейзажна алея, там, де тепер прекрасний скверик із котами.

Через дві години після початку акції чиновник Ільєнко забирає в будинок десяток активістів – від кожного будівництва.

– Що вирішили? – дзвоню я Ірині Нікіфоровій після завершення переговорів у Кабміні.

– Перенесли нараду на два тижні. Заступник міністра регіонального будівництва В’ячеслав Негода, він нас уже знає, та двоє з Держекспертизи вислухали всі наші вимоги та пояснення, але сказали, що не знають, чи встановлення мораторію на забудову центру є повноваженням Уряду. Будуть дізнаватися, думати. Потім знову проведуть нараду, вже у Мінрегіонбуді. Хочеться, щоб це дійшло до Прем’єр-міністра. Може, хоч якийсь зсув буде. А поки що нічого.