Євросуд розгляне політичні переслідування Луценка і Тимошенко
Захисники Юлії Тимошенко заявили, що не мають наміру звертатися до українських судів, захищаючи екс-прем’єра, і усі свої зусилля спрямують на підготовку скарг у міжнародних судах і передусім у Європейському суді з прав людини.
Скарга колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка також перебуває на розгляді Європейського суду. Про те, які перспективи у цих справ і що означатиме їх позачерговий розгляд, ВВС Україна спілкувалася із головою правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євгеном Захаровим.
Євген Захаров: Насамперед, треба зрозуміти таке. Справи розглядатимуться позачергово не тому, що це саме справи Юрія Луценка чи Юлії Тимошенко, а тому, що після набуття чинності протоколу номер 14 до Європейської конвенції з прав людини були запроваджені різні процедури, спрямовані на пришвидшення розгляду скарг, які стосуються певних статтей Європейської конвенції.
Раніше всі скарги були рівними, їх розгляд залежав від дати подання і від того, якою є загальна кількість заяв, отриманих судом. Тому розгляду можна було чекати чотири-п’ять років.
Тепер залежно від того, про які саме порушення Європейської конвенції було заявлено, скарга може розглядатися першочергово.
Скарги Юлії Тимошенко і Юрія Луценка розглядатимуться у пріоритеному порядку, бо в них згадуються порушення норм Європейської конвенції і передусім статті 18. Якщо Європейський суд визнає, що ця стаття порушена, це означатиме, що він визнає переслідування за політичними мотивами. Що є дуже серйозним звинуваченням для країни, що є членом Ради Європи. Членство у цій організації означає, що в країні немає політичних переслідувань під виглядом кримінальних.
ВВС Україна: Якщо у звичайному режимі на розгляд скарги у Європейському суді можна чекати чотири-п’ять років, то який часовий проміжок у разі позачергового розгляду?
Євген Захаров: Тут теж є своя черга, але ми вже маємо приклади і певний досвід, щоб робити висновки про терміни. Європейський суд визнав необхідність позачергового розгляду двох справ по Україні, які стосувалися катування і неналежного поводження із особою – це стаття три Європейської конвенції; порушення права на свободу і особисту безпеку – це стаття п’ять, яка захищає від свавільних арештів; порушення права на свободу висловлення поглядів – стаття 10 та права на свободу мирних зібрань – стаття 11.
Я можу сказати, що дві справи, які вели наші адвокати на підставі п’ятої та 11-ї статтей вже пройшли комунікацію у суді, хоча були подані зовсім нещодавно, минулого року. Ми чекаємо на їх розгляд вже на початку наступного року або найпізніше навесні.
Це справа про Клацнутисподіваються лише на Європейський суд. Як це може вплинути на розгляд її скарг?
Євген Захаров: Щодо стосується Юлії Тимошенко, то на мою думку, там є великі проблеми. Захист справді заявив, що не звертатиметься до касаційних інстанцій. Але, як я вважаю, це означатиме порушення процедури Європейського суду.
Найкращий спосіб довести, що касаційна інстанція є неефективною – це подати касацію і отримати відмову. Інших способів довести це немає. З іншого боку, є приклади в Україні, коли у касаційній інстанції справи вирішувалися на користь скаржника. Ми мали таку практику у декількох справах.
Тому я вважаю таку позицію захисників помилковою. Європейський суд може взагалі визнати заяву неприйнятною і не розглядати її по суті.
Захист має відмовитися від такої своєї позиції, якщо він справді хоче захистити інтереси Юлії Тимошенко. Обов’язково подати касаційну скаргу і дочекатися відповіді. Ця відповідь має з’явитися не пізніше ніж через шість місяців. І лише після цього звертатися до Європейського суду з прав людини.
ВВС Україна: ЗахисникСергій Власенко заявив, що готуються звернення до інших міжнародних судових інстанцій, а не лише до Європейського суду з прав людини. Це може пришвидшити розгляд скарг?
Євген Захаров: Це виглядає як ніcенітниця. Оскільки є аксіомою, що коли ви звернулися до однієї міжнародної судової інстанції, то вже до іншої звертатися не маєте права. Якщо є звернення до Європейського суду з прав людини, то інша судова інстанція не братиме до розгляду скаргу.
Тому мене все це дуже дивує, якщо чесно. Вони взяли на себе відповідальність за захист свого клієнта, а іноді діють всупереч цим інтересам.
ВВС Україна: Наскільки відомо, скарги до Європейського суду Юлія Тимошенко подавала не на вироку суду, а на неправомірність арешту. Тобто, у цьому випадку не йдеться про необхідність проходити усі судові інстанції в Україні. А ви кажете, що це обов’язково…
Євген Захаров: Справді, скарга була подана на підставі статті, яка стосуються порушення права на свободу і особисту безпеку. Але насправді захисники Юлії Тимошенко подали більше скарг.
Все, що я сказав раніше, стосується скарги на підставі шостої статті – про порушення права на справедливий суд. Позитивне рішення за цією скаргою дало б шанс на скасування вироку, винесеного Юлії Тимошенко. Але для цього слід було пройти усі інстанції в Україні.
Решта скарг екс-прем’єра не стосуються, власне, вироку, і тому вони справді можуть розглядатися у Європейському суді.
Щодо Юрія Луценка, то як я вже казав, рішення за його скаргою про порушення права на свободу і особисту безпеку і про політичне переслідування може з’явитися вже ближчим часом.
ВВС Україна: Були повідомлення про те, що представники двох країн Євросоюзу стежитимуть за розглядом справи Юрія Луценка. Називалися дві скандинавські країни. Що це означає на практиці?
Євген Захаров: Це рішення Євросоюзу, який вважає за необхідне напряму отримувати інформацію про те, що відбуватиметься зі справами у Європейському суді. Це свідчить про увагу ЄС до таких справ.
До речі, Данський гельсинський комітет має представника в Україні. Він відвідує судові процеси, пише детальні звіти, зустрічається із багатьма людьми, приміром, двічі зустрічався із генеральним прокурором України.
Іноземці стежать за ходом справ Тимошенко і Луценка, і висновки, що їх вони роблять, абсолютно невтішні для української держави. Як і наші експерти, вони вбачають серйозні порушення прав людини у цих справах.
Із Євгеном Захаровим розмовляла Світлана Дорош