Європейський суд став на бік гомосексуалів

Держава не може дискримінувати гомосексуальні стосунки, посилаючись на необхідність захисту сім`ї, що створена чоловіком і жінкою – таке рішення ухвалив Європейський суд з прав людини у Страсбурзі.

Суд оголосив рішення в справі “Павел Козак проти Польщі”. Козак скаржився на дискримінацію в державі в сфері приватного та сімейного життя через сексуальну орієнтацію. І виграв.

У 1998 помер партнер Козака, з яким він проживав, а той винаймав соціальне житло в Щецині. Козак хотів скористатися наявними нормами житлового законодавства, які передбачають, що “особа, яка фактично перебувала у подружніх стосунках з орендарем та проживала із ним до моменту його смерті” “успадковує” право оренди квартири. Мер Щеціна відмовив Козакові в праві успадкування права оренди.

Відмовили й суди двох інстанцій. Стверджувалось, що права, які випливають зі співжиття, можуть використовуватись тільки гетеросексуальними співмешканцями, оскільки лише їхнє співжиття можна розглядати в якості сімейного. Суди посилалися на конституцію, яка говорить, що шлюб є союзом чоловіка і жінки.

У своєму рішенні суд у Страсбурзі постановив, що “шукаючи способи захистити традиційну сім`ю, держава повинна враховувати зміни в суспільстві, в тому числі той факт, що не існує єдиного способу реалізації права на приватне та сімейне життя”.

Суд визнав, що пошук балансу між інтересами захисту традиційної сім`ї та правами сексуальних меншин є складним і делікатним. Тим не менш, держави в обмеженні прав меншин мають лише вузькі межі свободи. А Польща перейшла ці межі, відмовляючи гомосексуальним партнерствам у можливості успадкування права на оренду житла.

– Це означає, що в ситуації, коли закон говорить про “cпільний побут” і “найближчу особу”, слід розглядати також і права гомосексуальних партнерів. Приклади? Право відмовитися від надання свідчень в рамках кримінальної справи, якщо такі свідчення не в інтересах «близької особи», право мати спільний банківський рахунок, отримувати інформацію про стан здоров`я партнера, – говорить Адам Боднар з Гельсінського фонду з прав людини.

– Це  рішення також відкидає аргумент про те, що легалізація гомосексуальних цивільних партнерств суперечить конституції, яка говорить, що шлюб як союз чоловіка і жінки користується особливим захистом держави, – додає він.

– Досі польське законодавство діяло за принципом, згідно з яким держава повинна ігнорувати існування інших союзів, окрім гетеросексуальних. Це рішення означає, що ми повинні поважати права партнерів у таких відносинах, – говорить Крістіан Леґєрскі, гей-активіст.

І наводить приклади дискримінації: – Сьогодні гей-партнер не має права на поховання свого померлого партнера, тому що для лікарні він не є особою, якій та  може видати тіло. Він не має права на успадкування в  разі раптової смерті партнера. Може бути спадкоємцем за заповітом, але потім має сплатити 20 відсотків податку. Він не може одержувати пенсію партнера або пенсійну надбавку, навіть якщо вони все життя провели разом у спільному побуті. Він не може бути захисником партнера у цивільній справі.

Протягом декількох місяців «Кампанія проти гомофобії» проводить в середовищі сексуальних меншин у Польщі дискусії про те, в якій формі мають бути легалізовані гомосексуальні відносин. Найбільшу підтримку має рішення за зразком французького “pacie” – цивільно-правового договору, в якому партнери можуть викласти будь-які взаємні зобов`язання, але його зміст означає, що держава розглядає таких партнерів нарівні з гетеросексуальними партнерствами.