24 березня 2017 року Верховна Рада України проголосувала за внесення змін та доповнень до Закону України «Про протидію корупції», яким, зокрема, передбачається обов’язок електронного декларування для представників громадських організацій і всіх тих суб’єктів, хто співпрацює з громадськими організаціями.

Відповідний пункт ми змушені навести повністю.

Обов’язок подавати електронні декларації поширюється на фізичних осіб, які:

«…Отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції (як безпосередньо, так і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом);

Систематично, протягом року, виконують роботи, надають послуги щодо імплементації стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингу антикорупційної політики в Україні, підготовки пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, – якщо фінансування (оплата) таких робіт, послуг здійснюється безпосередньо або через третіх осіб за рахунок технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції;

є керівниками або входять до складу вищого органу управління, інших органів управління громадських об’єднань, інших непідприємницьких товариств, що здійснюють, пов’язану із запобіганням, протидією корупції, імплементацією стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингом антикорупційної політики в Україні, підготовкою пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, та /або беруть участь, залучаються до здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, протидією корупції».

Ми наголошуємо, що положення прийнятого законопроекту порушує принцип правової визначеності. Зазначені в цьому Законі та іншому законодавстві терміни не дозволяють визначити, що охоплюється змістом терміну «технічна допомога», які проекти є такими, що слід вважати роботами та послугами «щодо імплементації стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингу антикорупційної політики в Україні, підготовки пропозицій з питань формування, реалізації такої політики». Через таку невизначеність цей закон ризикує стати інструментом для довільного та вибіркового застосування.

Крім того, запобігання та протидія корупції не виокремлюються  як специфічний вид діяльності, а практично завжди є однією із складових діяльності більшості неурядових організацій. Важко уявити організацію, яка заявляє про сприяння корупції через свою діяльність. Тому у діяльності кожної організації, яка займається адвокатуванням змін до правової системи можна знайти елементи «антикорупційної» діяльності.

Відтак, закон поширює обов’язок декларування на всі неурядові організації та суб’єктів, які з ними співпрацюють. Ми переконані, що це положення прийняте з тим, щоб уможливити тиск на громадські об’єднання, ускладнити або унеможливити їх діяльність, зокрема, спрямовану на подолання корупції.

Більше того, закон робить це навмисно у такій формі, щоб залишити простір для його довільного та вибіркового застосування, – що власне і створює плідний ґрунт для корупції.

Ми впевнені, що це положення Закону є шкідливим як для розвитку громадянського суспільства, так і для запобігання корупції, на яке спрямований Закон в цілому.

Ми вимагаємо від Президента України скористатися його  конституційним правом та накласти вето на зазначений Закон, який 27 березня 2017 року був переданий йому на підпис.

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Харківська правозахисна група

фото заставки – офіційний сайт президента України